X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2022 р. № 1253/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування виплати за трудовим контрактом (премії), отриманої фізичною особою від банку, який надав забезпечення виконання зобов’язання роботодавцем щодо такої виплати і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі ст. 563 ЦКУ у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

При цьому гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником (ст. 569 ЦКУ).

Оподаткування фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1
п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 Кодексу, відповідно до
п.п. 168.1.1 п. 168.1 якоїподатковий агент, поняття якого наведено у
п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35¹ Кодексу (п.п. 168.1.2
п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

При цьому, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду (п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Відповідно «….»

Водночас слід зазначити, що копії використаних у відповіді документів, наданих «…" до звернення, свідчать про обов’язок нарахування юридичною особою на користь фізичної особи доходу у вигляді премії за умови виникнення підстав, визначених цими документами. Разом з тим вказані документи не містять інформації щодо фактичного нарахування зазначеного доходу.

Таким чином, оскільки оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягають доходи, які нараховані платнику податків, а не ті, які плануються бути нарахованими, а також зважаючи на відсутність документів первинного (бухгалтерського) обліку, які б підтверджували факт нарахування юридичною особою на користь фізичної особи доходу у вигляді премії, то у контролюючого органу відсутня можливість надання більш конкретної відповіді.

Враховуючи викладене, у разі якщо «....» (роботодавець)на підставі укладеного трудового контракту (з урахуванням додаткових угод до нього) зфізичною особою – працівником здійснює нарахування доходу у вигляді премії, але не виплачує його, то такий роботодавець як податковий агент зобов’язаний утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

Якщо «…» здійснено виплату доходу звільненому працівнику у вигляді суми гарантії, то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід з оподаткуванням у джерела виплати такого доходу.

При цьому «…» як юридична особа зобов’язана виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексуподаткові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Одночасно зауважуємо, що відповідно до розділуIV Кодексу обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував, зокрема, доходивиключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу (п. 179.2 ст. 179 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.