Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.08.2022 р. № 1254/ІПК/99-00-07-05-02-06

Державна податкова служба (далі – ДПС) за результатами розгляду звернення Товариства щодо застосування вимог Податкового кодексу України та визначення податкових обов’язків, що виникають внаслідок здійснення купівлі товару у нерезидента, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє наступне.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що останній здійснює підприємницьку діяльність у сфері будівництва та архітектури.

Відповідно до пункту 14 Постанови правління Національного банку України (далі - НБУ) від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім випадків, визначених цим пунктом.

Для здійснення своєї діяльності, Товариство має необхідність здійснити купівлю товару, який відноситься до товарів критичного імпорту, що є виключенням з обмеження передбаченого вищевказаною постановою, а тому має намір почати роботу з новим клієнтом, який знаходиться за кордоном і який пропонує економічно вигідні умови для купівлі.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) які юридичні наслідки (юридична відповідальність), в тому числі податкова та/або валютна, можуть бути застосовані до Товариства у випадку порушення умов контракту контрагентом – нерезидентом, а саме не поставка  техніки (яка відноситься до товарів критичного імпорту) в строки передбачені договором;

2) які юридичні наслідки (юридична відповідальність), в тому числі податкова та/або валютна, можуть бути застосовані у випадку розірвання контракту з контрагентом – нерезидентом та неповернення останнім грошових коштів Товариства на його рахунку у банку у якому буде здійснено придбання валюти для відповідної валютної операції.

З метою надання вичерпної відповіді слід зазначити, що згідно зі статтями 6 та 9 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На сьогодні відносини, що виникають у сфері здійснення експортних та імпортних операцій регулюються Конституцією України, Законом від 21.06.2018 № 2473-VII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 761 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 153 та визнання таким, що втратив чинність пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2022 № 289», яка набрала чинності з 09.07.2022, скасовано перелік товарів критичного імпорту в умовах воєнного стану, а також:

затверджено перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано НБУ забезпечити здійснення переказів;

рекомендовано НБУ  забезпечити здійснення переказів за операціями з імпорту товарів, що класифікуються в товарних групах 01 - 97 УКТЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», а також імпорту послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за переліком згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 153 «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту».

Статтею 13 Закону № 2473 уповноважено НБУ встановлювати заходи захисту у вигляді граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, винятки та особливості їх запровадження для окремих товарів та галузей економіки.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, і становлять 365 календарних днів.

Правлінням НБУ, у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні (Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану України»), прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» та встановлено з 05.04.2022 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 90 календарних днів (пункт 14²  постанови).

У подальшому, постановою Правління Національного банку України від 07.06.2022 № 113 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» змінено граничні строки розрахунків з 90 на 120 календарних днів, а постановою Правління Національного банку України від 07.07.2022 № 142 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» граничні строки розрахунків змінено з 120 на 180 календарних днів.

При цьому, граничні строки розрахунків 180 календарних днів за експортно-імпортними операціями будуть застосовуватися до операцій, здійснених із 05.04.2022.

Відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону № 2473 порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Щодо питання 1 і 2.

У випадку порушення умов контракту контрагентом – нерезидентом, а саме не поставка товарів у законодавчо встановлені строки розрахунків чи неповернення нерезидентом грошових коштів в іноземній валюті на рахунок резидента у банку України, передбачена відповідальність визначена частиною п’ятою статті 13 Закон № 2473 у формі нарахування пені.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).