X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.08.2022 р. № 1259/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства щодо обігу пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, що є сільськогосподарським товариством, яке займається вирощуванням сільськогосподарської продукції на власних, орендованих земельних ділянках, використовуючи в своїй діяльності як власну так і орендовану техніку.

Як зазначено у зверненні, у зв’язку із потребою в оренді сільськогосподарської техніки Товариство зіштовхнулося із наступною ситуацією. Місце знаходження та місце провадження діяльності Товариства є Кременчуцький (Семенівський) район Полтавської області, а місце знаходження сільськогосподарської техніки є Устимівський район Кіровоградської області. Техніка доправляється до місця призначення за домовленістю сторін, тобто, це може бути як за рахунок власника/орендодавця техніки так і за рахунок орендаря.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

  1. Чи виникатиме акциз у разі, якщо Товариство/орендар власними силами буде здійснювати перегін техніки із пункту відправки (з території господарства орендодавця) до АЗС на паливі орендодавця, яке міститься у орендованій техніці для його подальшої заправки на АЗС уже за рахунок орендаря?
  2. У разі якщо буде виникати акциз, то чи може Товариство/орендар задля уникнення акцизу прибути до місця відправки техніки із власним пальним у мобільних ємностях (каністри, цистерни) для заправки даної техніки на місці з метою її подальшої доставки до місця призначення?
  3. Що робити Товариству/орендарю у ситуації, коли під час прийняття суб’єктом господарювання техніки у місці її відправки виявиться, що в її баку в наявності паливо раніше залите власником/орендодавцем?
  4. Чи виникатиме акциз у разі, якщо власник техніки/орендодавець буде здійснювати перегін техніки Товариству/орендарю із Кіровоградської області до Полтавської області власними силами та на власному паливі?
  5. Хто саме із сторін (орендар чи орендодавець) та на чиєму паливі при поверненні сільськогосподарської техніки із оренди повинен здійснювати перегін (доставку) з пункту відправки до пункту доставки, щоб при цьому не виникло акцизного податку?

До зазначених запитань.

Акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції) (підпункт 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). Тобто, акцизний податок повинен бути включений до ціни пального, яке придбаває Товариство.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є зокрема, але не виключно особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне.

Згідно із підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої (підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається, зокрема  пальне на митній території України. Не є акцизним складом пересувним паливний бак транспортного засобу (підпункт 14.1.6 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, передача орендодавцем орендареві транспортних засобів, в яких паливні баки заправлені пальним, не є операцією з реалізації пального, тому у вказаних суб’єктів господарювання не виникатимуть визначені Кодексом обов’язки, зокрема щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального, декларування податкових зобов’язань, сплати акцизного податку.

  Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу об’єктом оподаткування є операції з реалізації з акцизного складу / акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані з інших акцизних складів / акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, у платників акцизного податку з реалізації пального податкове зобов’язання з акцизного податку виникає лише при перевищенні обсягів реалізації пального понад, обсяги отриманого або ввезеного чи виробленого пального.

Відповідно до частини першої статті 42 Господарського кодексу України   підприємництво (господарська комерційна діяльність) - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (частина перша статті 761 Цивільного кодексу).

Наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (стаття 765 Цивільного кодексу).

У разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (стаття 785 Цивільного кодексу).

Отже, доставка, прийняття та повернення сільськогосподарської техніки здійснюється відповідно до умов договору, укладеного між його сторонами. 

Інформуємо, що пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).