X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.08.2022 р. № 1298/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством опрацьовується питання щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у разі списання безнадійної  дебіторської заборгованості за поставлені, але не оплачені послуги, що виникла у платника ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку для цілей нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання таких послуг.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію із порушеного вище питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 Цивільного кодексу України та 102 розділу ІІ ПКУ тривалістю у три роки (1095 календарних днів).

Безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з ознак, визначених у підпунктах «а» - «и» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14  розділу І ПКУ (підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункт 14.1  статті 14 розділу І ПКУ).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що дебіторська заборгованість, що виникла у платника ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку для цілей нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення.

Таке списання безнадійної дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів/послуг.

Таким чином, платник ПДВ, який застосовує касовий метод податкового обліку для цілей визначення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання послуг, на дату списання безнадійної дебіторської заборгованості за поставлені, але не оплачені послуги, зобов’язаний  нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями.

Щодо зазначеної у зверненні індивідуальної податкової консультації та викладених у ній висновків ДПС повідомляє, що така консультація була надана конкретному платнику податку, виходячи із опису питань і фактичних обставин, наявних у його зверненні, та має індивідуальний характер.

Водночас ДПС інформує, що згідно з пунктом 39 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ з 01 січня 2018 року індивідуальна податкова консультація, надана контролюючим органом у письмовій або електронній формі до 31 березня  2017 року (включно), не підлягає застосуванню.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).