Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2022 р. № 1305/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткуваннята, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої у зверненні інформації, банк цікавлять внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) зміни до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу в частині виключення норми щодо заборони включення податкових застережень у договори з нерезидентами, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидента.

Заявник запитує:

Чи можуть платники податків після набрання чинності Закону № 466 включатиподаткові застереження у договори з нерезидентами?

 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

 

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до положень п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Статтею 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до внесених Законом № 466 змін до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, виключено норми щодо заборони включення податкових застережень у договори з нерезидентами, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидента.

Як показує практика,  податкове застереження– це умова в зовнішньоторговельних контрактах, договорах про надання послуг, кредитних угодах, що встановлює, що кожна з договірних сторін зобов’язується сплатити за свій рахунок усі податки і збори, належні за цією операцією на території своєї країни.

Однак, податкові застереження не можуть змінювати встановлений порядок сплати податків та відповідальність за його порушення.

Тому, за податковими застереженнями платник податків не може перекладати обов’язки та відповідальність на контрагента, оскільки відповідальність носить індивідуальний характер, а результат податкових застережень обмежений законодавчою базою, зокрема Кодексом.

Зважаючи на викладене, необхідно зазначити, що податковим застереженням може бутивикладена у господарському договорі умова, відповідно до якої одна сторона – продавець (постачальник) бере на себе зобов’язання належним чином виконувати вимоги податкового законодавства,а інша сторона вправі вимагати відшкодування збитків у разі порушення продавцем умов договору.При цьому, наявність податкових застережень не може звільнити сторону договору від відповідальності, встановленої податковим законодавством.

         Щодо Узагальнюючої податкової консультації з питань оподаткування доходів нерезидентів, що прирівнюються до дивідендів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2021 № 480, зазначаємо, що зазначена Узагальнююча податкова консультація містить роз’яснення, що стосується особливостей оподаткування доходів нерезидентів, пов’язаних з унесенням змін Закон № 466, в частині оподаткування дивідендних доходів нерезидентів.

         Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).