Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2022 р. № 1308/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодозастосування окремих норм податкового законодавства та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі –Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомляє, щоє платником податку на прибуток на загальних умовах та розглядає можливість відступити за плату права вимоги боргу за договором про відступлення прав вимоги боргу фізичній особі-підприємцю-платнику єдиного податку другої групи.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Які податкові зобов’язання виникають у Товариства та у фізичної особи-підприємця у разі укладання договору про відступлення права вимоги?

2. Чи призводить до збільшення ліміту доходу фізичної особи-підприємця за рахунок набуття прав вимоги боргу за договором про відступлення прав вимоги та позбавлення статусу платника єдиного податку 2 групи?

3. Чи мають місце негативні наслідки для фізичної особи-підприємця у разі набуття прав вимоги боргу за договором про відступлення прав вимоги?

Щодо питань 1, 2, 3.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відображення в обліку операцій з відступлення права вимоги боргу здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування і, відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями Кодексом не передбачено.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку операції з відступлення права вимоги боргу  доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас слід зазначити, що положеннями п. 139.2 ст. 139 Кодексу визначено порядок коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають при формуванні резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків.

Так, згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексуфінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «6» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

При цьому під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу операція з відступлення за грошові кошти права вимоги не є об'єктом оподаткування ПДВ, відповідно податкових наслідків з ПДВ за такою операцією не виникає.

Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Зауважимо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Отже, питання щодо податкових зобов’язань фізичної особи-підприємця стосуються умовведення його господарської діяльності тазгідно з ст. 52 Кодексу він має право звернутись до ДПС за отриманням індивідуальної податкової консультації, виклавши у своєму зверненні, оформленому відповідно до вимог ст. 52 Кодексу, фактичні обставини справи, які стосуються зазначеного питання та його діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію(п. 52.2 ст. 52 Кодексу).