Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2022 р. № 1312/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення
щодо застосування положень ст. 39² Податкового кодексу України (далі –Кодекс)та, керуючись ст. 52 Кодексу,в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Банк зазначає, що з 01.01.2022 набула чинності норма Кодексу відповідно до якої у разі, якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Враховуючи викладене, Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов’язує п.п. 39 ²6.3 п. 39 ²6 ст. 39 ²Кодексубанківські установи надсилатицентральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про факти володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, які були виявлені такими банківськими установами до дати набуття вказаною нормою чинності, тобто до 01.01.2022 року?

2. Якщо так, то до якої дати банківські установи повинні надсилати повідомлення про факти володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, які були виявлені до 01.01.2022 року?

3. Інформація про факти володіння надається лише щодо фізичних (юридичних) осіб – клієнтів банківської установи чи будь-яких третіх осіб, щодо яких банком виявлено факт володіння часткою в іноземній юридичній особі?

Щодо питань 1, 2, 3.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»зі змінами та доповненнями розділ І Кодексу доповнено ст. 39 ²«Контрольовані іноземні компанії», яка відповідно до Закону України від 17.12.2020 № 1117-IX набрала чинності з 01.01.2022 року.

Так, відповідно до п.п. 39 ².6.3п. 39 ². ст. п. 39 ² Кодексуу разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв'язку не пізніше п'яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

Отже, п.п. 39 ².6.3 п. 39 ².6 ст. 39 ²Кодексузобов’язує всі банківські установи надсилатицентральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Повідомленняпровиявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, по всіх особах, що володіють часткою в іноземній юридичній особі, які були виявлені такими банківськими установами.

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (п.п. 39².1.1 п. 39².1  ст. 39² Кодексу).

Контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Підпунктом 39 ².1.2 п. 39 ².1 ст. 39 ² Кодексу наведений невичерпний перелік підстав контролю над іноземною компанією. Так нормою наводяться підстави формального контролю (підпункти (а) та (б) п.п. 39 ².1.2 п. 39 ².1  ст. 39 ² Кодексу) та фактичного контролю (підпункт (в) п.п. 39 ².1.2 п. 39 ².1ст. 39 ² Кодексу).

Підпунктом 39 ².1.3 п. 39 ².1ст. 39 ² Кодексу розкривається поняття та ознаки фактичного контролю над іноземною компанією.

Норми ст. 39 ² Кодексу не передбачають здійснення банком/фінансовою установою розрахунку опосередкованого володіння розміру частки в іноземній компанії.

Слід зазначити, що п.п. 39 ².6.3 п. 39 ².6 ст. 39 ²Кодексу не передбачено вимоги щодо затвердження форми такого повідомлення, тому ДПС рекомендовано контролюючим органам, іншим органам державної влади, банкам або фінансовим установам надавати інформацію про виявлені факти відповідно до запропонованої форми.

З метою забезпечення єдиного формату надання даних та реалізації положень п.п. 39 ².6.3 п. 39 ².6 ст. 39 ²Кодексу ДПС розроблено рекомендовану форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі (далі – Повідомлення), яка розміщена на сайті ДПС (tax.gov.ua) за посиланням: Головна/ДОВІДНИКИ, РЕЄСТРИ, ПЕРЕЛІКИ/ РЕЄСТРИ/Реєстр форм електронних документів.

Положення п.п. 39 ².6.3 п. 39 ².6 ст. 39 ² Кодексу не визначає вимоги впровадження та здійснення банками/фінансовими установами окремих процедур по виявленню інформації, дослідженню, перевірки чи наданню документального підтвердження інформації, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі. Належним виконанням вимог п.п. 39 ².6.3 п. 39 ².6 ст. 39 ² Кодексу є зазначення у Повідомленні  інформації про факти, які банк або фінансова установа виявили при здійсненні поточної діяльності по обслуговуванню клієнтів, актуалізації інформації по клієнтам, при проведенні заходів належної перевірки потенційних клієнтів, тощо, а  також подача такого Повідомлення до Державної податкової служби України.

Разом з тим, зазначаємо, що діяльність банків/фінансових установ чітко регламентована. Відповідно до частини першої ст. 21 Закону України
від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» регулятором ринку фінансових послуг виступає Національний банк України. Так, постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу» установлюються загальні вимоги Національного банку України щодо виконання банками/фінансовими установами законодавства України з питань фінансового моніторингу, у рамках якого здійснюються заходи належної перевірки потенційних клієнтів до встановлення ділових відносин, процедури по виявленню фактів належності клієнтів (їх кінцевих бенефіціарних власників) та переоцінці ризику ділових відносин з актуальними клієнтами під час здійснення процедур планової актуалізації/уточнення даних про таких клієнтів, тощо.

Інформація про факти, які свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, має подаватись до Державної податкової служби України з урахуванням норм як податкового законодавства, так і установлених Національним банком вимог.

Датою виявлення фактів, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, може вважатись дата отримання банком/фінансовою установою відповідної інформації (наприклад: дата складення (подачі) потенційним клієнтом/клієнтом анкет, форм, тощо) або, у випадку триваючих процедур, які передбачають збір, обробку даних (по перевірці потенційних клієнтів до встановлення ділових відносин, процедур по виявленню фактів належності клієнтів (їх кінцевих бенефіціарних власників) та переоцінкиризику ділових відносин з актуальними клієнтами під час здійснення процедур планової актуалізації/уточнення даних про таких клієнтів, тощо), датою отримання  інформації може вважатись дата складення документу за результатом описаних вище процедур, тощо.

Отже, Повідомлення має подаватись за усіма фактами, які, починаючи з 01.01.2022, стали відомими відповідним суб’єктам та можуть свідчити про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, оскільки норми Кодексу не передбачають винятків щодо переліку осіб, стосовно яких мають надсилатись Повідомлення.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію(п. 52.2 ст. 52 Кодексу).