Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної – особи підприємця(далі – Підприємець)
щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення,Підприємецьє постачальником електронних комунікаційних послуг (провайдером телекомунікацій), здійснює діяльність у сфері електронних комунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію електронних комунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.
У зв’язку із складністю розуміння законодавства Підприємецьзвернулася до податкового органу із наступнимизапитаннями:
Оскільки питання за своєю суттю є подібними тому відповідь на них надається одночасно.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункти 1 і та 2 статті 3 Закону № 265).
Розрахунковою операцією є приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (абзац шостий статті 2Закону № 265).
Порядок застосування РРО або програмних РРО та здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) встановлено статтею 3 Закону № 265 та наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».
Законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів, що використовують реквізити платіжних карток банківських установ в мережі Інтернет, які проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг,а тому обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО або програмні РРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРОабо програмних РРО, має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.
Поряд із зазначеним вище повідомляємо, що до Законом України
від 01 грудня 2020 року № 1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» внесено зміни в статтю 9 Закону № 265 та доповнено її новим пунктом 14, відповідно до якого РРО та/або програмні РРОта розрахункові книжки не застосовуютьсяпри здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Зазначені зміни набрали чинності з 01 грудня 2020 року.
Системами дистанційного обслуговування можна вважати продукти банку, які пропонуються чи надаються банком своїм клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання) та які надають можливість клієнтам без фізичного відвідування банку отримувати послуги банку щодо ініціювання переказу коштів з/на рахунки клієнтів з використанням як платіжних доручень, так і з використанням інших платіжних інструментів (зокрема, платіжних карток), а також здійснювати інші операції (отримання довідок, обмін валют, і таке ін). Банківська система дистанційного обслуговування може бути реалізована на офіційному сайті банку в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку та/або у вигляді платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).
До сервісів переказу коштів можна віднести продукти банку або небанківської фінансової установи, що має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків (далі – НФУ), які спрощують проведення розрахунків і надаються клієнтам (фізичним особам/суб’єктам господарювання), зокрема, для здійснення оплати за товари/надані послуги, ініціювання переказів коштів (готівкою/безготівково, у тому числі з використанням платіжних карток) інших операцій.
Сервіс переказу коштів» може бути реалізований на офіційному сайті банку/НФУ в мережі Інтернет, в платіжних пристроях банку/НФУ та/або у вигляді програмного забезпечення/платіжного застосунку в технічному пристрої клієнта банку/НФУ (ноутбуку, смартфоні, планшеті інше).
Додатково повідомляємо, що до 01.01.2022 пункт 61 підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу містив норми, зокрема, щодо обсягу доходу,до досягнення якогофізичним особам- підприємцям платникам єдиного податку дозволялось не застосовувати РРО або програмні РРО.
Так, платники єдиного податку фізичні особи-підприємцідо 01.01.2021 могли не застосовувати РРО або програмні РРО якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищував 1 000000 гривень, з 01.01.2021 по 01.01.2022 – 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року(1 320 000 гривень), незалежно від обраного виду діяльності.
Відповідно до поданої Підприємцем до податкових органів декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємцяза ІІІ квартали 2020 року, задекларований обсяг доходу перевищує 1 000000 гривень.
Враховуючи викладене вище, обов’язок застосування Підприємцем РРО або програмних РРО виник починаючи з 01.10.2020.
Скористатись пільгою встановленою пунктом 14статті 9 Закону № 265 Підприємець може лише після 01.12.2020 року (дата набрання нею чинності) та за умови, провадження ним діяльності лише з надання послуг (без реалізації товарів, виконання робіт) та за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |