Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.08.2022 р. № 1324/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                               щодо окремого питання, пов’язаного із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, та у межах компетенції, керуючись            статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство здійснює надання послуги з управління багатоквартирним будинком. При цьому ціна такої послуги визначена у договорах про її надання та затверджена зборами співвласників багатоквартирних будинків на 1 рік з урахуванням ПДВ.

З 01.04.2022 Підприємство, будучи зареєстрованим платником ПДВ, перейшло із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за                    ставкою 2 відс. доходу (яка передбачає призупинення реєстрації платника ПДВ).

З огляду на викладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності та порядку зміни ціни у договорах, термін дії яких припадає на різні періоди, а саме на період перебування на загальній системі оподаткування (з реєстрацією платником ПДВ) та на період застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу (яка передбачає призупинення реєстрації платника ПДВ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотні умови господарського договору визначено статтею 180 ГКУ. Зокрема, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлено  статтею 188 ГКУ. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Правові основи застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 глави 1 розділу XIV ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 глави 1 розділу XIV ПКУ).

Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку визначено підрозділом 8 розділу XX ПКУ.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, з        01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у відповідних підпунктах пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.

Так, згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, звільняються від обов'язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом, призупиняються права та обов'язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених вказаним пунктом.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, вважаються такими, що не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Згідно з підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ податок на додану вартість становить 20 відс., 7 і 14 відс. бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

На період застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. з особливостями, визначеними підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, платник єдиного податку (реєстрацію платником ПДВ якого було призупинено на вказаний період), здійснюючи операції з постачання товарів/послуг на митній території України ПДВ на вартість таких товарів/послуг не нараховує та, відповідно, ціна таких товарів/послуг при здійсненні їх постачання визначається без нарахування ПДВ.

Питання формування і зміни розміру ціни та необхідності внесення змін до вказаних у звернені договорів у разі зміни системи оподаткування, не належить до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).