Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.02.2023 р. № 290/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що хоче оформити співробітнику корпоративну картку для здійснення розрахунків. Оскільки підприємство здійснює зовнішньо-економічну діяльність, співробітники часто направляються у відрядження за кордон. Корпоративною карткою планується оплачувати через інтернет бронювання готелів та придбання авіаквитків для відряджених працівників, здійснення попередньої оплати за користування платними дорогами у відрядженні, оплата реклами у соцмережах тощо.

Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може співробітник підприємства за допомогою корпоративної картки оплачувати через інтернет бронювання готелів, придбання авіаквитків та інші витрати, пов’язані з відрядженням інших працівників?

2. Якими документами можна підтвердити вищевказані витрати? Наприклад, якщо готель за кордоном бронюється через систему
інтернет-бронювання Booking.com?

3. В який термін повинен відзвітувати співробітник за витратами, здійсненими за допомогою корпоративної карти через інтернет, враховуючи, що більшість витрат – це попередня оплата?

4. Які можливі податкові наслідки для підприємства та співробітника у разі ненадання (надання неналежним чином оформлених) або несвоєчасного надання підтверджуючих документів?

Особливості емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використаннямвизначено постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі – Постанова № 164).

Платіжна операція –це дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п.п. 24 п. 3 розділу І
Постанови № 164).

Користувачем може бути фізична або юридична особа, яка має намір отримати чи отримує платіжну послугу від емітента (п.п. 17 п. 3 розділу І Постанови № 164).

Емітент має право надавати користувачам для ініціювання платіжних та/або інших операцій:

1) для власних потреб фізичних осіб – особисті платіжні інструменти;

2) для потреб господарської / підприємницької / незалежної професійної діяльності – корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти(п. 22 розділу ІІ Постанови № 164).

Щодо третього питання

Відповідно до п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – звіт), подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Згідно з п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Кодексу дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких
цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити
до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Враховуючи викладене, у разі якщо оплата здійснюється фізичною особою (працівником) від імені та за рахунок юридичної особи (роботодавця) з використанням корпоративної платіжної картки, то кошти, отримані від роботодавця таким працівником під звіт, не включаються до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 Кодексу. При цьому звіт подається у терміни, визначені  п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу, а саме до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Щодо четвертого питання

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Разом з тим відповідно до п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк визначено п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Так, п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої такому платнику під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Кодексу строку, є особа, що видала таку суму, а саме:

а) на відрядження – у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно з цим підпунктом;

б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, – у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Для цілей цього пункту до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями.

Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором                (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору
1,5 відсотка, визначену вп.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичною особою (працівником) не дотримуються положення п. 170.9 ст. 170 Кодексу в частині неподання або несвоєчасного подання звіту, а також документів, які підтверджують понесені витрати, то сума, що перевищує фактичні витрати платника податку (довіреної особи суб’єкта господарювання) на виконання ним окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що видала такому платнику кошти під звіт, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

При цьому юридична особа повинна виконати усі функції податкового агента, передбачені нормами Кодексу, в тому числі щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Водночас слід зазначити, що питання перше та друге не належать до компетенції Державної податкової служби України, з цих питань доцільно звернутися до Національного банку України (перше питання) та Міністерства фінансів України (друге питання).

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.