Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства щодо обігу пального та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариство є платником єдиного податку 4-ї групи, основним видом діяльності якого є код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Товариством отримано Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 10060414202000372 від 27.02.2020 року з обсягом зберігання 26799 літри.
В рамках господарської діяльності Товариство надає послуги третім особам (сільгоспвиробникам, платникам єдиного податку 4-ї групи) , а саме:
- з обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання врожаю на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Замовника.
- з перевезення урожаю (с/г культур) Замовника.
Зазначені послуги надаються власним та орендованим автомобільним транспортом та сільськогосподарською технікою, який заправляється паливом Виконавця – Товариством з паливного резервуара.
При цьому, до вартості послуг з обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання врожаю та його перевезення, що надаються Товариством третім особам включено вартість палива, яка становить частину собівартості послуги.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних запитань:
1. Чи буде вважатися Виконавець - розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку при наданні послуг з обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання врожаю та його перевезення, третім особам - Замовнику, якщо такі послуги надаються на паливі Виконавця та власним транспортом Виконавця.
2. Чи вважається використане паливо Виконавця на надання послуг власним споживанням, якщо вартість пального сформувала собівартість сільськогосподарських послуг з обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання врожаю та його перевезення третім особам.
3. При включенні вартості палива до собівартості послуг (обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання врожаю та його перевезення) за договорами про надання послуг та підряду, чи вважається це реалізацією палива в розумінні статті 14 Кодексу?
Щодо зазначених запитань.
Згідно із п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України, зокрема, при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Відповідно до п.п. 14.1. 6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад, зокрема - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Не є акцизним складом пересувним паливний бак транспортного засобу (п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу, зокрема суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального та зобов’язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – Цивільний кодекс) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому згідно із ст. 839 Цивільного кодексу, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст. 902 Цивільного кодексу).
Таким чином, Товариство при заправленні пальним власного або орендованого транспорту, який за договорами про надання послуг та підряду виконує роботи з обробітку ґрунту, внесення добрив, збирання та перевезення врожаю Замовника, здійснює власне споживання пального.
Товариство не буде розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку у разі якщо:
1) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального власником або користувачем яких є Товариство;
2) використовує пальне виключно для потреб власного споживання;
3) не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |