Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.08.2022 р. № 1340/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток операції з безоплатної передачі зовнішніх теплових мереж, що побудовані в межах земельної ділянки, до комунальної власності  територіальної громади м. Києва та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПП (далі – Забудовник) є забудовником багатоквартирного будинку. Після вводу в експлуатацію, управління багатоквартирним будинком здійснювало ТОВ.

За рішенням загальних зборів власників багатоквартирного будинку з 01.10.2021 управителем багатоквартирного будинку було ТОВ «компанія «», з яким укладено відповідний договір про надання послуг з управління обслуговування багатоквартирним будинком. Наразі управління багатоквартирним будинком здійснює  ТОВ «компанія «», проводиться документальна передача майна від ТОВ.

З 2013 по 2017 роки Забудовником проведено позачергове введення в експлуатацію секцій житлового комплексу «» (далі – ЖК). Вартість теплової мережі, розташованої в межах земельної ділянки ЖК, віднесена за правилами бухгалтерського обліку до складу витрат безпосередньо пов’язаних з виконанням будівельного контракту. Забудовник передав збудовані житлові приміщення їх новим власникам, була здійснена позачергова передача нежитлової частини об’єкту, прилеглої інфраструктури і благоустрою ЖК з балансу Забудовника на баланс обслуговуючої компанії ТОВ на підставі актів прийому-передачі. Оскільки списання в бухгалтерському обліку вартості будівництва нежитлової частини об’єкту, прилеглої інфраструктури і благоустрою відбулося при відображенні реалізації житлової частини, пропорційно площі кожного власника, передача з балансу на баланс цієї нежитлової частини від забудовника до обслуговуючої компанії ТОВ в бухгалтерському обліку вже не відображалась.

Забудовник – є платником ПДВ, включив суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів/послуг, призначених для будівництва таких об’єктів інфраструктури, до складу податкового кредиту, нарахував та сплатив податкові зобов’язання з ПДВ при передачі права власності новим власникам житлової частини будинку.

Забудовник, з метою оподаткування податком на прибуток, визначив фінансовий результат за правилами бухгалтерського обліку.

Забудовник безпосередньо брав участь у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом спорудження за власний рахунок інженерних мереж та об’єктів інженерної інфраструктури та виконав свої зобов’язання шляхом перерахування пайової участі до місцевого бюджету у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Наразі Забудовник та ТОВ розглядають можливість здійснити безоплатну передачу зовнішніх теплових мереж теплопостачання багатоквартирного будинку, що розташовані в межах земельної ділянки, до комунальної власності  територіальної громади м. Києва, з метою подальшого заключення індивідуальних договорів на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води між КП «Київтеплоенерго» та співвласниками 1,2,8 під’їздів будинку.   

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. З точки зору господарського права, хто є власником та розпорядником зовнішніх теплових мереж теплопостачання багатоквартирного будинку, що розташовані в межах земельної ділянки, та розглядаються до передачі у комунальну власність територіальної громади м. Києва?
2. При безоплатній передачі зовнішніх теплових мереж до комунальної власності  хто саме виступатиме суб’єктом сплати податків?
3. Який порядок відображення у бухгалтерському обліку безоплатної передачі зовнішніх теплових мереж та теплового обладнання до комунальної власності?
4. Сплата яких видів податків та в якому розмірі передбачена при безоплатній передачі зовнішніх теплових мереж та теплового обладнання до комунальної власності?
5.  У які строки повинна відбуватись сплата податків при безоплатній передачі зовнішніх теплових мереж та теплового обладнання до комунальної власності?
6. Яким чином зазначена операція відображається при складанні та поданні податкової звітності та за який період?
7. За яких умов передбачене звільнення юридичних осіб від сплати податків у зв’язку з безоплатною передачею зовнішніх теплових мереж та теплового обладнання до комунальної власності?

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі – Закон № 3038).

Підпунктом 4 частини першої ст. 1 Закону № 3038 встановлено, що замовник – фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до розділу V Прикінцевих положень Закону № 3038 у тексті Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» слова «замовник (забудовник)» в усіх відмінках і числах замінити словом «замовник» у відповідному відмінку і числі.

Інженерно-транспортна інфраструктура – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій (п.п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 3038).

Технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації (частина перша ст. 30 Закону
№ 3038).

У технічних умовах враховується, що місце приєднання інженерних мереж замовника до магістральних чи інших інженерних мереж розташовується на межі земельної ділянки замовника або за його згодою на території такої земельної ділянки (частина четверта ст. 30 Закону № 3038) .

Відповідно до частини першої ст. 39 Закону № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої ст. 39 Закону № 3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п’ята ст. 39 Закону № 3038).

Відповідно до частини дев’ятої  9 ст. 39 Закону № 3038 зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Замовник зобов’язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об’єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію (частина дванадцята 12 ст. 39 Закону № 3038).

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі – Закон № 417-VIII) за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (п. 7 частина перша  ст. 1 Закону № 417-VIII).

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Тож питання оформлення договірних відносин між суб’єктами господарювання та укладення відповідних договорів регулюються нормами Господарського кодексу України, цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів та не належать до компетенції ДПС.

Що до питань 2, 4,5,6,7

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу..

При нарахуванні амортизації необоротних активів виникають різниці відповідно до ст. 138 Кодексу.

При цьому,  відповідно до п.п. 140.5.9  п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Враховуючи те, що під час передачі зовнішніх теплових мереж та теплового обладнання, які не обліковуються у складі основних засобів ТОВ, але  ТОВ є їх балансоутримувачем та не виступає власником таких мереж та обладнання, з балансу ТОВ до комунальної власності територіальної громади м. Києва для їх утримання та експлуатації (перехід права власності на такі теплові мережі та теплове обладнання до територіальної громади м. Києва не відбувається), різниця для коригування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, передбачена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, у ТОВ не виникає.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та згідно з п.138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно з п. 4 розділу III Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213, господарські організації відображають контрольовані ними (що перебувають у їх користуванні) основні засоби, які є об'єктами права комунальної власності, що не ввійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), зокрема нерухоме майно та інше окреме індивідуально визначене майно (у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), а також об'єкти, які мають загальнодержавне значення, у складі основних засобів.

Такі основні засоби відображаються у статті балансу «Основні засоби», в якій наводиться вартість основних засобів, отриманих у довірче управління або на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561).

Таким чином, якщо обслуговуюча компанія ТОВ, що не є власником зовнішніх теплових мереж та теплового обладнання житлового комплексу, не обліковувала такі активи у складі основних засобів (враховуються на позабалансовому рахунку), то операції з їх безоплатної передачі комунальному підприємству не формують різниці, визначені ст.138 Кодексу.

Щодо питання 3

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, з питання порядку відображення у бухгалтерському обліку підприємства операції з передачі зовнішніх теплових мереж та теплового обладнання до комунальної власності територіальної громади м. Києва, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).