Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.08.2022 р. № 1343/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Банкущодо надання індивідуальної податкової консультації з питання оподаткування податком на додану вартість операцій збанківськими металами та інвестиційним золотомі, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Банк проводить діяльність, зокрема, з торгівлі банківськими металами, а також з їх продажу Державній Скарбниці України.

Банкпросить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи стосуються положення підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ банківських металів, що використовуються виключно для нумізматичних цілей?;

2)чи може Банк відповідно до вимог підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не оподатковувати ПДВ операції з купівлі/продажу/обміну банківських металів (у тому числі за дорученням клієнтів)?;

3) чи відноситься інвестиційне золото до банківських металів та/або валютних цінностей?;

4) щодо визначення кола суб’єктів господарювання, які можуть проводити операції з торгівлі інвестиційним золотом;

5) щодо застосування пункту 197.26  статті 197 ПКУ до операцій з купівлі/продажу на вторинному ринку у фізичних(юридичних) осіб / фізичним (юридичним) особам інвестиційного золота;

6) чи вважаються банківські метали дорогоцінними з метою застосування пункту 197.19 статті 197 ПКУ?;

7) щодо звільнення від оподаткування ПДВ операції з купівлі інвестиційного золота у нерезидента з поставкою на митну територію України;

8) щодо підтвердження статусу інвестиційного золота при здійсненні операцій з таким золотом з метою застосування пункту 197.26 статті 197 ПКУ;

9) щодо визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з банківськими металами, крім інвестиційного золота.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу(пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України  від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»(далі – Закон № 2473)) валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з нимивизначено Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі – Закон № 637).

Згідно зі статтею 1 Закону № 637:

дорогоцінні метали – золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Статтею 14 Закону № 637визначено, що порядок торгівлі банківськими металами встановлюється Національним банком України.

З усіх видів дорогоцінних металів до категорії банківських металів відповідно до норм Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку від 02 січня 2019 року № 1 (далі – Положення № 1), віднесено:

зливки і порошки з пробами не нижче ніж: для золота – 995, для срібла – 999, для платини і паладію – 999,5;

монети, вироблені з дорогоцінних металів (далі – монети):

пам'ятні монети України, іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 900, для срібла – 925, для платини і паладію – 999;

інвестиційні монети України – монети з пробами для золота – 999,9, для срібла – 999,9, для платини – 999,5, які призначені для інвестування та накопичення;

порошки банківських металів – це золото, срібло, платина і паладій у вигляді порошкоподібної субстанції (гранули, губка), упаковані в скляні ампули, пластмасові банки або мішки з маркуванням визнаного виробника.

Відповідно до пункту 6 Положення № 1 торгівлю банківськими металами на валютному ринку України дозволяється здійснювати тільки Національному банку України та суб’єктам ринку або через таких суб’єктів.Суб’єктами ринку є банки, що отримали банківську ліцензію;  небанківські фінансові установи, що отримали ліцензію; оператори поштового зв’язку, що отримали ліцензію(пункт 6 Положення № 1).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до                статті 186 ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Статтею 196 ПКУ встановлено, що не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з:

обігу валютних цінностей (крім банківських металів, банкнот і монет, що використовуються для нумізматичних цілей, а також іноземних монет з дорогоцінних металів, базою оподаткування яких є продажна вартість) (підпункт196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ);

надання послуг з розрахунково-касового обслуговування. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ).

Згідно з Переліком операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування,затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 01.08.2017 № 73 (далі – Перелік № 73), до операцій з розрахунково-касового обслуговування, зокрема, належать:

операції з проведення розрахунків клієнтів, зокрема, купівля-продаж безготівкової іноземної валюти, банківських металів за дорученням клієнтів та для здійснення власних операцій банку (підпункт 9 пункту 3 Переліку № 73);

купівля у фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) готівкової іноземної валюти, банківських металів з фізичною поставкою за готівкові гривні, продаж фізичним особам (резидентам і нерезидентам) готівкової іноземної валюти, банківських металів з фізичною поставкою за готівкові гривні; купівля та продаж готівкової іноземної валюти й банківських металів для юридичних осіб з наданням відповідних касових ордерів (підпункти 5, 6 пункту 5 Переліку № 73).

Пунктом 197.19 статті 197 ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання Національному банку України:

дорогоцінних металів, у тому числі їх ввезення на митну територію України;

послуг, пов'язаних з виробництвом і використанням дорогоцінних металів з метою поповнення золотовалютних резервів та виготовлення банківських металів.

Відповідно до пункту 197.26 статті 197 ПКУзвільняються від оподаткування ПДВ операції платників податку, які здійснюють:

а) постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України інвестиційного золота, включаючи інвестиційне золото у вигляді сертифікатів розподіленого чи нерозподіленого золота, або золота, яким торгують на золотих рахунках, зокрема, позик золота та свопів, що передбачають право власності або право вимоги стосовно інвестиційного золота, а також операції з інвестиційним золотом, що передбачають ф’ючерсні та форвардні угоди, що призводять до передачі права власності або права вимоги стосовно інвестиційного золота;

б) постачання послуг агентів, які діють від імені та за дорученням іншої особи у випадках, коли вони беруть участь у постачанні інвестиційного золота своєму принципалові/довірителю;

в) постачання послуг, пов’язаних з виробництвом інвестиційного золота та/або послуг з перетворення золота на інвестиційне золото.

Термін «інвестиційне золото» для цілей розділу V ПКУ визначено  підпунктом 14.1.279 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, згідно з яким інвестиційне золото - золото у вигляді:

зливків або пластин масою, прийнятою на ринках зливкового золота 995-ї або вищої проби, незалежно від того, чи воно представлене в цінних паперах;

золотих монет 900-ї або вищої проби, викарбуваних після 1800 року, які є або були законним платіжним засобом у країні походження та продаються за ціною, яка не перевищує ринкову вартість золота, що міститься в монетах, більше ніж на 80 відсотків.

Ринковою вартістю золота є вартість золота за обліковою ціною банківських металів, що оприлюднюється Національним банком України на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

Щодо питання 1

Відповідно до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей (крім, зокрема, операцій з обігу банківських металів).

Таким чином, з урахуванням положень вищезазначеного підпункту та пункту 4 частини 1 статті 1 Закону № 2473 не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з обігу виключно національної валюти (гривні) та іноземної валюти.

Щодо питань 2, 9

Операції з обігу валютних цінностей (крім, зокрема, банківських металів) відповідно до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України інвестиційного золота, яке  належить до банківських металів, звільняються від оподаткування ПДВ.

В той же час, відповідно до підпункту 196.1.5  пункту 196.1 статті 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з розрахунково-касового обслуговування.

Таким чином, операції з обігу банківських металів (крім інвестиційного золота) є об’єктом оподаткування ПДВ. Такі операції оподатковуються у встановленому ПКУ порядку.

Отже, за операціями з постачання на митній території України банківських металів (крім інвестиційного золота) база оподаткування визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ, тобто виходячи з їх договірної вартості, крім операцій, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Щодо питання 3

Зважаючи на те, що:

банківські метали є валютними цінностями (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону № 2473),

банківські метали – це, зокрема, золото, доведене (афіноване) до найвищих проб у зливках і порошках, що має сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (пункт 13 статті 1 Закону № 637),

до категорії банківських металів віднесено зливки і порошки з пробами не нижче ніж: для золота – 995, для срібла – 999, для платини і паладію – 999,5;монети, вироблені з дорогоцінних металів; пам'ятні монети України, іноземні монети з пробами не нижче ніж: для золота – 900, для срібла – 925, для платини і паладію – 999 (Положення № 1),

інвестиційне золото – це золото у вигляді зливків або пластин масою, прийнятою на ринках зливкового золота 995-ї або вищої проби, а також золотих монет 900-ї або вищої проби, викарбуваних після 1800 року, (підпункт 14.1.279 пункту 14.1 статті 14 ПКУ),

то, на думку ДПС, інвестиційне золото належить до банківських металів та є валютними цінностями.

Відповідно до пункту 6 Положення № 1 торгівлю банківськими металами на валютному ринку України дозволяється здійснювати тільки суб’єктам, що визначені Положенням № 1, тобто Національному банку України та суб’єктам ринку, визначеним  пунктом 5 Положення № 1, або через таких суб’єктів. Отже, на думку ДПС, торгівлю інвестиційним золотом можуть здійснювати виключно вищезазначені суб’єкти.

В той же час зметою підтвердження належності інвестиційного золота до банківських металів та/або валютних цінностей, а також щодо визначення кола суб’єктів господарювання, які можуть проводити операції з торгівлі інвестиційним золотом, ДПС пропонує Банку звернутися до Національного банку України, який відповідно до статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV  «Про Національний банк України» встановлює для банків правила проведення банківських операцій, а також здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій.

Щодо питань5, 7

Пунктом 197.26 статті 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій платників податку, зокрема, з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України інвестиційного золота. При цьому зазначеним пунктом не визначено окремих умов застосування його норм у разі постачання інвестиційного золота на первинному/вторинному ринку фізичним чи юридичним особам.

Щодо питання 6

Враховуючи норми Закону № 637 та Положення № 1 поняття «дорогоцінні метали» стосується золота, срібла, платини і металів платинової групи у будь-якому їх вигляді та стані, у тому числі й золота, срібла, платини, металів платинової групи, доведених (афінованих) до найвищих проб у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монет, вироблених з дорогоцінних металів.

Отже, поняття «банківські метали»з метою застосування пункту 197.19 статті 197 ПКУє складовою частиною терміну«дорогоцінні метали».

Щодо питання 8

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

З питання правильності оформлення первинних документів (зокрема, які підтверджують, що операція здійснюється саме з інвестиційним золотом) платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність), а також до Національного банку України.

Пунктом 52.2 статті 52 ПКУ визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.