Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.08.2022 р. № 1348/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Приватного закладу вищої освіти «______» (далі – приватний заклад освіти) щодо окремих питань відповідності вимогам для перебування у Реєстрі неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно із зверненням приватний заклад освіти є юридичною особою, що надає послуги громадянам України в освітній сфері та має відповідну державну ліцензію. Основним видом діяльності зазначеного закладу освіти є 85.42 «Вища освіта».

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Яким є порядок застосування пункту 133.4 ст. 133 Кодексу щодо можливості отримання статусу неприбуткової організації приватним закладом освіти?     

2. Чи передбачають норми Кодексу певні особливості щодо можливості отримання статусу неприбуткової організації приватним закладом освіти? Якщо так, то які?

3. У випадку відповідності приватного закладу освіти та його статутних документів вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, чи має право такий приватний заклад освіти отримати статус неприбуткової організації та бути включеним до Реєстру?   

 

Щодо питань 1 – 3

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Зазначимо, що пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Порядок ведення Реєстру, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).

Перелік юридичних осіб, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України               від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145).

Стаття 22 Закону № 2145 регламентує організаційно-правовий статус закладів освіти.

Заклад освіти як суб’єкт господарювання може діяти в одному з таких статусів:

бюджетна установа;

неприбутковий заклад освіти;

прибутковий заклад освіти.

Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно з частиною третьою ст. 78 Закону № 2145 державні та комунальні заклади освіти мають право надавати платні освітні та інші послуги, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частини першої ст. 79 Закону № 2145 одним із джерел фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства може бути, зокрема, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти встановлює Закон України від 1 липня 2014 року № 1556-VII «Про вищу освіту» зі змінами та доповненнями.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі – ГКУ), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (частина перша ст. 1 ГКУ).

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша ст. 3 ГКУ).

Частиною другою ст. 3 ГКУ передбачено, що господарська діяльність,
яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів
та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.

З урахуванням викладеного вище, оскільки проведення комерційної діяльності має на меті отримання прибутку, здійснення навчання у закладі освіти на комерційній основі суперечить сутності поняття неприбуткової організації.

Отже, для отримання статусу неприбуткової організації приватним закладом освіти має бути дотримано усіх вимог, встановлених пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу. 

Зауважимо, якщо приватний заклад освіти здійснює навчання на платній основі, такий заклад освіти не може мати статус неприбуткової організації.

Розгляд питань щодо включення організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом за основним місцем обліку такої організації згідно з Порядком № 440.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.