Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.08.2022 р. № 1355/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку формування податкового кредиту, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством (замовником) укладено договір з підрядником на виконання підготовчих робіт, земляних робіт та спорудження майданчика для влаштування свердловини. На виконання вимог договору 15.09.2021 сторонами було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року, при цьому постачальником (підрядником) складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) дві податкові накладні: від 13.10.2021 та від 15.10.2021 на загальну суму виконаних робіт, зазначену в такому акті.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право Товариство включити до складу податкового кредиту суми ПДВ за такими податковими накладними?;

2) у разі, якщо Товариство не має права на включення до податкового кредиту сум ПДВ по вказаних податкових накладних, яким чином виправити помилки,
 допущені при їх складанні?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ). Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ,  протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

З урахуванням норм пунктів 187.1 статті 187, 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПКУ право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця (отримувача) товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань (першої події), показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

У ситуації, описаній у зверненні, дві податкові накладні, складені постачальником (підрядником) на підставі одного акту на загальну суму виконаних робіт, зазначених у такому акті, та на дату, яка не відповідає даті його оформлення (у разі, якщо оформлення такого акту є першою подією за операцією), є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за операцією, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту покупцем (замовником).

Щодо питання 2

З метою виправлення помилок, допущених при складанні податкових накладних в описаній у зверненні ситуації, постачальник (підрядник) має скласти розрахунки коригування до податкових накладних, складених з порушенням норм ПКУ, та вивести в нуль їх показники (такі розрахунки коригування підлягають реєстрації в ЄРПН замовником), та скласти датою виникнення податкових зобов’язань (датою оформлення акту приймання виконаних робіт) податкову накладну (одну) виходячи з вартості таких робіт, зазначеної у акті, та зареєструвати її в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення замовником сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ, та термінів, визначених пунктом 198.6 статті 198 ПКУ).

Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі підрядник, який за операціями, описаними у зверненні, складає податкові накладні / розрахунки коригування) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.