Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.08.2022 р. № 1358/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                               Відділу щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення,  та, керуючись статтею 52 глави 3  розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за результатами проведення процедури відкритих торгів, між постачальником та Відділом укладено відповідний договір. Сума у договорі вказана без урахування ПДВ.

У зв’язку із змінами у порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення Відділом опрацьовується питання щодо необхідності внесення змін до договору.

З огляду на викладене, Відділ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вважаються зазначені у зверненні зміни у порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення зміною ставки податку?;

2) щодо можливості відповідно до пункту 6 частини п’ятої статті 41   Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 922) внесення змін до договору (збільшення ціни товару за одиницю).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 глави 1 розділу І ПКУ).

Пунктами 5.1-5.3 статті 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Відповідно до частини першої статті 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотні умови господарського договору визначено статтею 180 ГКУ. Зокрема, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлено  статтею 188 ГКУ. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлені Законом № 922.

Відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону № 922 уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель (далі – Уповноважений орган).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 922 Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом № 922.

Договір про закупівлю – це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закон № 922).

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього встановлені статтею 41 Закону № 922.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених Законом № 922 (частина перша              статті 41 Закону № 922).

Відповідно до частини п’ятої статті 41 Закону № 922 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1 – 8 частини п’ятої статті 41 Закону № 922, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування (пункт 6 частини п’ятої статті 41 Закону № 922).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 3 розділу II ПКУ.

Поняття та сутність податкової пільги визначено статтею 30 розділу І ПКУ.

Так, під поняттям «податкова пільга» розуміється передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ (пункт 30.1 статті 30 розділу І ПКУ).

При цьому згідно з пунктом 30.9 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга надається шляхом:

податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;

встановлення зниженої ставки податку та збору;

звільнення від сплати податку та збору.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Розміри ставок ПДВ визначено статтею 193 розділу V ПКУ.

Пунктом 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною у підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною.

Податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Так, операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків з урахуванням положень пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до                         01 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до              01 січня 2022 року, звільнялися від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Платник податків міг відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви.

 

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД платники ПДВ відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ з 01 січня 2016 року до 01 січня 2022 року застосовували тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ та мали можливість відмовитися від нього чи призупинити його застосування на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу відповідної заяви.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питання 1

 

Ставка ПДВ для операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення не змінювалась, та складає                           20 відсотків. Протягом періоду з 01 січня 2016 року до 01 січня 2022 року для вказаних операцій діяв тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. З 01 січня 2022 року зазначений вище тимчасовий режим звільнення від оподаткування ПДВ (пільга) припинив свою дію.

Застосування платниками ПДВ режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, до операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення за своєю фактичною сутністю передбачало тимчасове звільнення від нарахування ПДВ на вартість таких товарів та, відповідно, його сплати до бюджету, а не зміну ставки ПДВ (встановлення зниженої ставки ПДВ) для вказаних операцій.

Отже, припинення дії вказаного вище тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ (пільги) не може вважатися зміною ставки ПДВ.

Водночас, з дати припинення дії вказаного вище тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ (пільги) вартість вугілля та/або продуктів його збагачення повинна формуватися з урахуванням ПДВ.  

 

Щодо питання 2

 

Згідно з абзацом другим пункту 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 із змінами та доповненнями, Міністерство економіки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері публічних закупівель.

Таким чином з питання внесення змін до договору про закупівлю, доцільно звернутись до Міністерства економіки України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер i може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).