Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Товариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є виробником сільськогосподарської продукції та платником єдиного податку IV групи. Наразі планується початок процедури реорганізації Товариства шляхом приєднання до іншого суб’єкта господарювання. У зв’язку із зазначеним виникла необхідність в передачі паливно-мастильних матеріалів Товариства до іншого суб’єкта господарювання за передавальним актом.
Враховуючи зазначене Товариство запитує:
До зазначених запитань.
Відповідно до п.п. 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.
Згідно із п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам.
Платником акцизного податку є, зокрема особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Отже, якщо при здійсненні Товариством передачі пального за передавальним актом до іншого суб’єкта господарювання, який не є платником акцизного податку з реалізації пального, не відбувається фізичного відпуску пального, то вказана операція не є операцією з реалізації пального у розумінні п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу, а у Товариства відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку.
Пунктом 528 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |