Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2022 р. № 1365/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення

Підприємця)  щодореалізаціїстолового вина,керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Підприємець повідомив, що має на меті здійснювати роздрібну торгівлю столовими винами.

 

Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається обов’язковим реквізитом  для маркування вина столового наявність в назві такої виноробної продукції саме слова «столове» або «вино столове»?
2. Чи буде вважатися вино столовим, якщо воно вироблено відповідно до вимог Закону України від 16 червня 2005 року № 2662-IV «Про виноград та виноградне вино» (далі – Закон № 2662)  та якщо в назві виноробної продукції не буде вказано приналежність до ігристого або кріпленого?
3. Чи дозволяється здійснювати продаж вин столових, імпортованих в Україну відповідно до вимог чинного законодавства України?
4. У зв’язку з тим, що у імпортованого вина столового вказується на етикетці  назва «вино столове», оскільки законодавство більшості   країн-виробників не регламентує поняття «вино столове», однак таке вино виготовляється шляхом повного чи неповного збродження сусла, то постає питання: чи вважається таке імпортоване вино столовим та маркування якого таким, що відповідає вимогам статті 11 ЗаконуУкраїни  від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах,  та пального» (далі– Закон № 481), навіть якщо в назві такої виноробної продукції не буде зазначено слово «столове» або «вино столове»?
5. Які вимоги ставляться до маркування вина столового, зокрема які обов’язкові/достатні реквізити контретикетки/накладної/ТТН для того, щоб  віднести виноробну продукцію до вина столового?
6. Чи може суб’єкт господарювання, який має статус платника єдиного податку, здійснювати продаж вин столових без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
7. Оскільки реалізація вина столового здійснюється шляхом відображення коду УКТ ЗЕД у фіскальному чеку (2204) та крім того, в класифікаторі кодів видів економічної діяльності КВЕД2010 (далі – КВЕД) відсутній код КВЕД щодо реалізації вин, в тому числі столових, постає наступне питання: за якими кодами КВЕД суб’єкт господарювання, що має статус платника єдиного податку, повинен здійснювати реалізацію вина столового?
8. Чи не буде підставою для позбавлення суб’єкта господарювання, що є платником єдиного податку, статусу платника єдиного податку у випадку здійснення таким суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі винами столовими за наступними кодами КВЕД:47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.30 Обслуговування напоями?

 

Щодо питання 1 - 5.

Правові відносини у сфері виноградарства та виноробства України, пов’язані з веденням виноградників та виробництвом винограду, вина та інших продуктів виноробства, визначає регламентацію і контроль в цих галузях виробництва, права і обов’язки виробників, повноваження органів виконавчої влади і спрямований на посилення боротьби з фальсифікацією виноробної продукції в Україні регулює Закон № 2662. Дія Закону № 2662 поширюється на юридичних та фізичних осіб, господарська діяльність яких включає виробництво, реалізацію, експорт та імпорт товарної продукції в галузі виноградарства і виноробства.

Статтею 1 Закону № 2662 визначено:

вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів;

вино ігристе - вино, піняста властивість якого набута внаслідок його насичення діоксидом вуглецю ендогенного походження, що утворюється під час бродіння сусла або вторинного бродіння виноматеріалів у герметично закритих посудинах;

вино кріплене - вино, одержане в результаті повного або неповного збродження цукрів сусла шляхом припинення бродіння через додавання спирту етилового ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового;

вино столове - вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке.

Не допускається випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об’ємних, сортових - 9,5 і марочних - 10 відсотків об’ємних. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла (містеля) до вин столових не допускається(ст. 6 Закону № 2662).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі,зокрема алкогольними напоями, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом, серед іншого алкогольних напоїв на території України визначає Закон № 481.

Дія Закону № 481 не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених Законом № 481, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

Відповідно до статті 1 Закону № 481:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно
з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно
з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічною діяльності
(далі – УКТ ЗЕД);

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання  (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або  програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Роздрібна торгівля, зокрема алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання(у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва)всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій(частина двадцять першастатті 15 Закону № 481).

При цьому роздрібна торгівля столовими винами повинна здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, з урахуванням обмежень, встановленихст.15³Закону № 481,а саме забороняється продаж, зокрема:

особами, які не досягли 18 років;

особам, які не досягли 18 років;

у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров'я (крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв);

у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

з торгових автоматів;

з рук;

у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 481, маркування алкогольних напоїв (крім продукції, зазначеної у частині другій статті 11 Закону № 481), які реалізуються в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 481, та має містити таку інформацію:

загальна та власна назви виробу;

найменування та місцезнаходження оператора ринку харчових продуктів, відповідального за інформацію про алкогольний напій, а для імпортованих алкогольних напоїв - найменування та місцезнаходження імпортера (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство);

знак для товарів і послуг;

географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);

вміст спирту (% об.);

місткість посуду;

вміст цукру.

Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 11 Закону № 481 маркування виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, одержаних виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додавання спирту), яка реалізується в Україні, здійснюється відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

З урахуванням викладеного, маркування алкогольних напоїв та  виноробної продукції, обов’язково має містити інформацію, передбачену ст. 11 Закону № 481, зокрема, має бути наявна назва виноробної продукції. Розлив виноробної продукції здійснюється виключно у тару, передбачену ст. 11 Закону № 481.

Національний стандарт України «Вина. Загальні технічні умови» ДСТУ 4806:2007 (далі - ДСТУ 4806:2007)поширюється на вина, що не містять діоксид вуглецю, які виробляють з виноградних оброблених виноматеріалів, розлиті у спожиткову тару і призначені для реалізації у сфері торгівлі та громадського харчування.

Відповідно до п. 8 ДСТУ 4806:2007 на пляшки з вином наклеюють художньо оформлену етикетку або комбіновану етикетку з кольєреткою згідно з чинними нормативними документами. На етикетці кожної пляшки з вином згідно з законодавством вказують, зокрема назву держави,  назву виробника, його юридичну адресу, телефон,  знак для товарів і послуг,  назву вина (в столових натуральних — додатково напис «натуральне»).

Отже,визначитиналежністьвиноробноїпродукції до столових вин можна за назвоюпродукції, яка зазначається на лицьовійстороніетикеткипляшкиабосамоїпляшки (іншого посуду).

Наказом Міністерства транспорту та зв'язкуУкраїнивід 28.04.2005          № 154 затвердженоІнструкцію про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв. При заповненні товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв, (форма № 1-ТН /алкогольні напої/)  «Відомості про вантаж» (зворотний бік товарно-транспортної накладної)  указуються, зокрема: назва алкогольних напоїв, реєстраційний номер сертифіката відповідності зазначеної продукції, дата видачі сертифіката відповідності зазначеної продукції.

Отже, окрім огляду етикетки, визначити належність вина, до столових вин, можна за назвою в товарносупровідних документах (накладних, ТТН) та сертифіката відповідності, договорі поставки, купівлі-продажу.

 

Щодо питань 6 та 8.

Правові засади спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи - фізичні особи - підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Перелік видів діяльності, які не дають права суб’єктам господарювання (фізичним особам – підприємцям) бути платниками єдиного податку визначено п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи - підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи має право здійснювати роздрібний продаж вин столових без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, за умови дотримання всіх вимог застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених Кодексом.

Водночас, згідно з п.п. 5 . 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом  Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі –Наказ № 457).

Абзацом восьмим п. 1 КВЕД ДК 009:2010 визначено, що КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.

Так, КВЕД 47.11 включає діяльність з роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

При цьому цей клас включає:

• роздрібну торгівлю широким асортиментом товарів, в якому переважають продукти харчування, напої або тютюнові вироби:
• діяльність неспеціалізованих магазинів, які крім основної торгівлі продуктами харчування, напоями або тютюновими виробами, також здійснюють торгівлю рядом інших товарів, таких як одяг, меблі, побутові прилади, залізні вироби, косметичні засоби тощо.

Водночас КВЕД 27.25 включає діяльність роздрібної торгівлі напоями в спеціалізованих магазинах:

• роздрібну торгівлю напоями (не для споживання на місці):
• алкогольними напоями;
• безалкогольними напоями.

Одночасно зауважимо, що для встановлення до якого КВЕД ДК 009:2010 належить продаж столових вин, Підприємець може звернутися до Державної служби статистики України.

 

Щодо питання 7.

Законом України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон України № 265) визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/абов безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Статтею 8 Закону України № 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затвердженого Наказом міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (Далі – Наказ № 13) фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема:

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством).

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу вин столових у сфері торгівлі та громадського харчування зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або ПРРО із використанням режиму програмування із зазначенням відповідного коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.