Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.08.2022 р. № 1368/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнятовариства з обмеженою відповідальністюТовариства щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що здійснює сільськогосподарську діяльність. Оскільки одним з видів діяльності Товариства є допоміжні види діяльності у сфері вирощування сільськогосподарських культур, постало питання щодо використання паливно-мастильних матеріалів для транспортних засобів Товариства та транспортних засобів інших Товариств, які займаються сільськогосподарською діяльністю. Отже, для уникнення перешкод у здійсненні сільськогосподарської діяльності щодо вчасної заправки транспортних засобів паливно мастильними матеріалами, Товариством було взято у строкове платне користування автомобіль (спеціальний вантажний паливозаправник) на  підставі договору оренди транспортних засобів. Товариством була придбана ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

 

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи потрібно реєструвати КВЕД для отримання ліцензії на право оптової торгівлі пальним та для отримання ліцензії на зберігання пального? Якщо потрібно – то який саме?

 

2. Чи  є паливозаправник у розумінні законодавства України місцемзберігання пального?
3. Чи потрібно придбавати ліцензію на зберігання, маючи ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місця оптової торгівлі, якщо залишок пального залишається в даній цистерні автомобіля-паливозаправника?

 

Щодо питання 1.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Зазначення виду діяльності (КВЕД) для отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та на право зберігання пального Законом № 481 непередбачено.

Звертаємо увагу, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців регулює  Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі –Закон № 775).

Відповідно до ст. 17 Закон № 775 для державної реєстрації створення юридичної особи, заявником подаються Державному реєстратору, зокрема заява про державну реєстрацію юридичної особи, в якій одному із пунктів зазначається обраний вид діяльності (КВЕД).

Класифікація видів господарської діяльності  здійснюється згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом  Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі –Наказ № 457).

Абзацом восьмим п. 1 КВЕД ДК 009:2010 визначено, що КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації.

Додатково повідомляємо, що для встановлення до якого КВЕД ДК 009:2010 належить діяльність з пальним, Товариство може звернутися до Державної служби статистики України.

 

 

Щодо запитань 2 та 3.

Терміни «пальне» вживається в Законі № 481 у значеннях, наведених у Кодексі(абзац сімдесят третій ст. 1 Закону № 481).

Згідно з п.п. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Відповіднодо Закону № 481 ліцензуванню підлягають виробництво пального, оптова та роздрібна торгівля пальним, зберігання пального.

Статтею 1 Закону № 481 визначено:

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина сімнадцята ст.15 Закону № 481).

Статтею 15 Закону № 481, встановлено, що суб’єкти господарювання(у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії, зокрема на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Перелік документів, необхідних для отримання вищезазначених ліцензій, визначено ст. 15 Закону №481.

Ліцензії, зокрема на право зберігання пального, передбачені статтею15 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації об’єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу (частина друга статті 15 Закону № 481).

Згідно із пунктом 63.3 статті 63 Кодексу з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Таким чином, ліцензування діяльності з перевезення пального у цистернах паливозаправника Законом № 481 не передбачено. Якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, а не його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування, обов’язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому транспортному засобіу Товариства не виникає.

У разі, якщо транспортний засіб використовується для переміщення пального, та  його зберігання певний час у певному місці, де наявні об’єкти оподаткування,у Товариства відповідно до ст. 15 Закону № 481виникає обов’язок отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України, зокрема пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальнеабо спирт етиловий (далі – Перелік).

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку здійснюється автоматично на підставі, зокрема даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального.

Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Переміщення пального транспортними засобами, що не зазначені в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне у таких транспортних засобах, а також не зазначені у заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забороняється.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, у разі заправлення пальним з паливозаправника власної та орендованої техніки Товариством, яке не є розпорядником акцизного складу та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, Товариству,відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, необхідно включити паливозаправник до Перелікушляхом  подання заявки на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального  для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України (пп. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229.

Не є акцизним складом пересувним, зокрема транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки (пп. 14.1.6 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Розпорядник  акцизного  складу  пересувного – суб'єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне, ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Кодексу (п.п.14.1.224 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Як зазначено у зверненні, Товариством було взято в оренду паливозаправник, та отримано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі. Товариство планує здійснювати заправлення пальним транспортних засобів Товариства та транспортних засобів інших суб’єктів господарювання.

Отже, у разі здійснення Товариством заправлення пальним із паливозаправника техніки інших суб’єктів господарювання, зазначена діяльність у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є реалізацію пального,  відповідно у Товариства виникає обов’язок, зокрема: реєстрації платником акцизного податку (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу), складання та реєстрації  акцизних накладних (п.п. п. 231.1 ст. 231 Кодексу), подання декларації з акцизного податку (п. 49.2 ст. 49 Кодексу).

Підпунктом п. 231.1 ст. 231 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Форма акцизних накладних та Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Наказ № 729). 

Отже, на операції з заправлення транспортних засобів інших суб’єктів господарювання тавласних транспортних засобівз використанням паливозаправника Товариству необхідно буде складати акцизні накладніза формою згідно з Наказом № 729 та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.