Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2018 р. № 324/ІПК/19-00-12-07/12

Про звільнення від оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та обліку пасажирів

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло лист платника щодо звільнення від оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та обліку пасажирів і, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Відповідно до статті 5 Закону України від 5 квітня 2001 року N 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон N 2344) державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема, тарифної політики на автомобільному транспорті.

Статтею 35 Закону N 2344 встановлено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів, зокрема на транспортні послуги (стаття 28 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97 "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.8 пункту-197.1 статті 197 розділу V Кодексу може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у випадку, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту, та тарифи на такі перевезення встановлені уповноваженим органом.

Усі інші операції з надання послуг з перевезення пасажирів на митній, території України, крім перелічених звільнених від оподаткування операцій, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Також потрібно зазначити, що відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг.

Податкові пільги з ПДВ визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та не надаються окремим суб'єктам господарювання, а тому застосовуються платниками ПДВ в обов'язковому порядку без права відмови від використання податкової пільги.

Таким чином, звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на окремих суб'єктів господарювання, а на операції з постачання товарів/послуг.

Отже, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом у разі дотримання умов, перелічених у підпункті 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, застосовується в обов'язковому порядку без можливості відмови від його застосування.

Щодо обліку пасажирів, видачі квитків та використання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.

У відповідності до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 5 статті 3 вищезазначеного закону передбачено, що у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 6 статті 3 цього Закону суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення та згідно пункту 7 подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Відповідно до наказу ДФС України від 07.06.2017 №406 валідатори не включенні до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Статтею 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями передбачені умови, при яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються. Зокрема пунктом 4 цієї статті зазначено, що дані засоби обліку готівки не використовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а-також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій. Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Отже, проведення розрахунків за надані послуги по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом повинно здійснюватись з використанням КОРО.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.