Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2018 р. № 326/ІПК/19-00-12-07/12

Про звільнення від оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та обліку пасажирів

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло звернення платника щодо звільнення від оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та обліку пасажирів та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до абзацу "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Статтею 35 Закону України від 05.04.2001 N 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон N 2344) визначено, що перевезення пасажирів автобусами в. режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 29 Закону N 2344 органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Так, згідно зі статтею 28 Закону України від 21.05.97 N 280/97 "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Таким чином, базою оподаткування ПДВ послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом міського та приміського сполучення є затверджений уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування тариф, незалежно від того, з якого джерела перевізник отримує кошти за перевезення: безпосередньо від пасажира, з бюджету чи від інших третіх осіб.

При цьому відповідно до підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.

Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

При наданні безпосередньо підприємством пасажирського транспорту в оренду (прокат) такі операції будуть оподатковуватись податком на додану вартість на загальних підставах.

Враховуючи зазначене, дія підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 ПКУ поширюється на операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі) у разі, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту, та тарифи на такі перевезення затверджено уповноваженим органом, незалежно від того, за рахунок яких джерел компенсується їх вартість (пасажирами або за рахунок місцевого чи держбюджету).

Щодо обліку пасажирів, видачі квитків та використання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.

У відповідності до пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у

Пунктом 5 статті 3 вищезазначеного закону передбачено, що у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 6 статті 3 цього Закону суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення та згідно пункту 7 подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Відповідно до наказу ДФС України від 07.06.2017 №406 валідатори не включенні до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Статтею 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями передбачені умови, при яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються. Зокрема пунктом 4 цієї статті зазначено, що дані засоби обліку готівки не використовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті а оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 затверджено Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій. Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Отже, проведення розрахунків за надані послуги по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом повинно здійснюватись з використанням КОРО.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.