Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.02.2023 р. № 304/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення …..,щодо роз’яснення окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі та у відповідності до норм, які діяли у 2021 році.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (адвокат) КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права» та просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо ведення обліку, сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)з доходів, отриманих від надання правової допомоги та адвокатської діяльності, та подання звітності.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року
№ 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з наданняправової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 частини першої ст. 1
Закону № 5076).

Частиною третьою ст. 4 Закону №5076 визначено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). 

Адвокат, який здійснює свою адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Таким чином, фізична особа, яка здійснюєнезалежнуадвокатськудіяльність, не може бути підприємцему межахтакоїадвокатськоїдіяльності. Адвокатськадіяльність не є підприємницькою і не можездійснюватисяфізичною особою –підприємцем.

Разом з тимзгідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадитьнезалежнуадвокатськудіяльність, не передбаченообмеженьщодоодночасногоздійсненняпідприємницької (відмінноївідадвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разіреєстраціїтакої особи підприємцем.

При цьомуфізична особа, яка здійснюєпідприємницькудіяльність та одночаснопровадитьнезалежнупрофесійнудіяльність, ведеокремийоблікдоходів/витрат, отриманих/понесенихвідпровадженнянезалежноїпрофесійноїдіяльності і підприємницькоїдіяльності, та здійснюєокреморозрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткуваннядоходів, отриманихфізичними особами, якіпровадятьнезалежнупрофесійнудіяльність, встановлено ст. 178 Кодексу.

Оподаткуваннядоходівфізичнихосіб–підприємців–платниківєдиногоподаткувизначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

 

 

Щодопершого, другого та третьогопитань

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облікдоходів і витратможевестися в паперовому та/абоелектронномувигляді, у тому числі через електроннийкабінет.

Типова форма такого обліку та порядок йоговеденнявизначаютьсяцентральним органом виконавчоївлади, щозабезпечуєформування та реалізуєдержавнуфінансовуполітику.

Так, наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 13.05.2021 № 261, який набрав чинності 16.07.2021, затвердженаТипова форма, за якоюздійснюєтьсяоблікдоходів і витратфізичними особами, якіпровадятьнезалежнупрофесійнудіяльність.

Крім того, згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексуфізичні особи –підприємці –платникиєдиногоподаткупершої і другоїгруп та платникиєдиногоподаткутретьоїгрупи, які не є платникамиподатку на доданувартість, ведутьоблік у довільнійформі шляхом помісячноговідображенняотриманихдоходів.

Облікдоходів та витратможевестися в паперовому та/абоелектронномувигляді.

Наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, щовтративчинність, наказу МіністерствафінансівУкраїнивід 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратилачинність, зокрема, форма Книги облікудоходів та порядок їїведення, затверджені наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 19.06.2015 № 579, та скасованореєстрацію Книги облікудоходів у податкових органах.

Водночасзміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом Українивід 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесеннязмін до Податкового кодексу Українищодофункціонуванняелектронногокабінету та спрощенняроботифізичнихосіб–підприємців»щодоформиоблікудоходів у довільнійформі в паперовомувигляді (зошиті, журналітощо) чи в електронномувигляді (в електроннійтаблиці у файліExcel, Wordтощо)), не скасовуютьобов'язкудотримуватисяплатникамиєдиногоподаткупершої–третьоїгруп (неплатниками ПДВ) вимогщодоведенняоблікудоходів та іншихпоказників, пов'язаних з визначеннямоб'єктівоподаткування та/абоподатковихзобов'язань, на підставіпервиннихдокументів та їхналежнезберігання у відповідності до ст. 44 Кодексу.

Таким чином, фізична особа, яка здійснюєпідприємницькудіяльність та одночаснопровадитьнезалежнупрофесійнудіяльність, ведеокремийоблікдоходів/витрат, отриманих/понесенихвідпровадженнянезалежноїпрофесійноїдіяльності і підприємницькоїдіяльності.

Крім того, такийплатникподаткуподаєдвіподатковідекларації:

декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу МіністерствафінансівУкраїнивід 17.12.2020 № 783), з додатком Ф2, для відображеннядоходів, отриманихвіднезалежноїпрофесійноїдіяльності (подає
до 01 травня року, щонастає за звітним, та сплачуєподаток на доходи фізичнихосіб та військовийзбір до 1 серпня року, щонастає за звітним);

деклараціюплатникаєдиногоподатку – фізичної особи – підприємця, за формою, затвердженою наказом МіністерствафінансівУкраїнивід 19.06.2015
№ 578 (у редакції наказу МіністерствафінансівУкраїнивід 09.12.2020 № 752), для відображеннядоходів, отриманихвідпідприємницькоїдіяльності (3 група – подаєпротягом 40 календарнихднів, щонастають за останнім днем звітного (податкового) кварталу, та сплачуєєдинийподатокпротягом 10 календарнихднівпісля граничного строку поданнядекларації).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а згідно з п. 5 – особи,  які провадять незалежну професійну діяльність.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до частини п’ятої ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Крім того, відповідно до п. 1 та п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску і подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.При цьому додаток ЄСВ 1 до Декларації особою, яка провадить незалежну професійну діяльність не заповнюється.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.