Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.02.2023 р. № 331/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення щодо практичного застосування норм з питання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що платниками єдиного внеску є у тому числі фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо можливості підприємцю, який є платником єдиного податку уточнити суми нарахувань зі сплати єдиного внеску за результатами перевірки контролюючим органом згідно з додатком № 6, як це передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт), затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Згідно із п. 4 частини першої ст.  4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини третьої ст. 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

Пунктами 1 та 2 частини першої ст. 13 Закону № 2464 передбачено, що податкові органи мають право проводити перевірки у фізичних осіб – підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема, письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Особливості подання звітності з єдиного внеску передбачено Порядком № 435.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник (пункт 16 розділу ІІ Порядку № 435).

Відповідно до п. 13 розділу ІV Порядку № 435 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств, яким за результатами проведеної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання, формують і подають до органів доходів і зборів Звіт згідно з таблицею 2 додатка 6 до Порядку № 435 протягом одного календарного місяця після здійснення відповідних розрахунків.

Звіт згідно з таблицею 2 додатка 6 до Порядку № 435 формується і подається до органів доходів і зборів виключно на підставі акта документальної перевірки страхувальника (обов’язковим є зазначення номера і дати акта) і містить суми, на які збільшено або зменшено зобов’язання (у такому разі допускається внесення від’ємного значення).

Одночасно слід зазначити, що згідно з п. 2 наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2020 року № 814 «Про деякі особливості звітування з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435»  (далі – наказ № 814) визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня
2015 року за № 460/26905 (зі змінами).

При цьому наказ № 814 набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім п. 2 наказу № 814, який набирає чинності з 01 січня 2022 року (п. 4 наказу № 814).

Таким чином, у разі якщо за результатами перевірки фізичної особи – підприємця – платника  єдиного податку, яка проводилася за минулі періоди, було встановлено перевищення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, то такий платник єдиного внеску може надати таблицю 2 додатку 6 до Порядку № 435 з уточненими сумами за умови подання ним за вказані періоди Звіту відповідно до положень Порядку № 435.

Звертаємо увагу, що згідно з частиною четвертою ст. 25 Закону № 2464 не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.

Крім того, відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464, починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої - третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752, далі – Наказ № 752) (далі – Декларація), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1), який є її невід'ємною частиною.

Декларація за оновленою формою подається, починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року (п. 2 Наказу № 752).

Тобто починаючи зі звітних податкових періодів 2021 року, у разі необхідності подання звітності по єдиному внеску за періоди до 2021 року, яка не була подана, така звітність подається згідно з Додатком 1 у складі Декларації за формою, чинною на момент подання.

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої - третьої групи до 01.01.2021 року не подавала за минулі періоди додаток 5 до Порядку № 435, то така особа зобов'язана подати Додаток 1 у складі Декларації з типом форми «Звітна». При цьому результат перевірки, яка проведена податковим органом за минулі періоди не відображається у зазначеному додатку.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.