Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2023 р. № 349/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що має намір надавати фізичним особам – резидентам України брокерські інвестиційні послуги з купівлі-продажу акцій та корпоративних прав емітентів – нерезидентів та отримувати від них комісійну винагороду за свої послуги, а також плату за розрахунково-касове обслуговування.

Крім того, фізичні особи – резиденти України несуть додаткові витрати у зв’язку з купівлею-продажем іноземного інвестиційного активу, а саме: біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржою, витрати на депозитарні послуги.

Також, для обрахунку товариством, як податковим агентом, розміру інвестиційного прибутку фізичної особи – резидента України враховуються витрати такої фізичної особи на придбання інвестиційного активу. 

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Чи має право податковий агент під час розрахунку інвестиційного прибутку враховувати додаткові фактично сплачені фізичною особою – резидентом України  витрати, що здійснюються у зв’язку з отриманням доходу за операціями з цінними паперами?;

Яку дату валютного курсу потрібно застосовувати податковому агенту під час розрахунку інвестиційного прибутку з метою визначення розміру витрат фізичної особи – резидента України?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Разом з тим п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п.170.2.1 якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Підпунктом170.2.2 п. 170.2ст. 170 Кодексу передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент – професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

У разі продажу або придбання платником податку інвестиційних активів у нерезидентів – пов'язаних осіб або нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, доходи та витрати за такими операціями визначаються:

у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу платником податку інвестиційного активу;

у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестиційного активу.

Положення абзаців тринадцять – п'ятнадцять п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не застосовуються, якщо покупцем інвестиційного активу є прямо або опосередковано контрольована іноземна компанія, у якої продавець інвестиційного активу є контролюючою особою та яка залишається власником зазначеного інвестиційного активу станом на кінець звітного періоду, у якому відбулося відчуження інвестиційного активу.

Відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексуподатковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець. Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів – учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484 та рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689 затверджено Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперам при виконанні ним функцій податкового агента
(далі – Методика).

Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами, передбачено розділом III Методики.

Відповідно до п. 3.10 розділу III Методики доходи за операціями з цінними паперами зменшуються на суму додаткових фактично сплачених витрат, що відповідно до законодавства здійснюються у зв'язку з отриманням такого доходу, а саме:

винагорода (комісія) торговцю цінними паперами;

біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржею;

вартість депозитарних послуг, затверджених відповідно депозитарною установою (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді);

вартість банківських послуг, сплачених у зв'язку із здійсненням операцій з цінними паперами за тарифами, затвердженими банківською установою (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді).

Таким чином, банк як професійний торговець цінними паперами та податковий агент при визначенні доходу у вигляді інвестиційного прибутку, отриманого фізичною особою – резидентом від операції з інвестиційним активом, має право враховувати документально підтверджені додаткові витрати, понесені такою фізичною особою при придбанні такого активу, які визначені Методикою. При цьому сума витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування їх у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичного понесення таких витрат.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.