Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.02.2023 р. № 350/ІПК/99-00-24-03-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення фізичної особи – підприємця ….. щодо практичного застосування норм податкового законодавства, і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою – підприємцем, придбав у липні 2021 року комбайн зернозбиральний для використання у господарській діяльності. Комбайн було придбано у фермерського господарства, платника єдиного податку 4 групи, платника податку на додану вартість (далі – ПДВ). Факт реєстрації платником податку – продавцем  податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувся.

У договорі купівлі-продажу та в акті приймання-передачі зазначено «Покупець» – фізична особа – підприємець ….. У видатковій накладній зазначено Одержувач» – фізична особа – підприємець …. . Кошти за придбаний товар було перераховано з підприємницького рахунку. У податковій накладній складеній та зареєстрованій вЄдиному реєстрі податкових накладних(далі – ЄРПН) на придбаний комбайн зазначено «Отримувач» – ….» згідно з витягом з реєстру платників ПДВ.

На комбайн зернозбиральний було отримано свідоцтво про реєстрацію машини, в якому власником зазначений…..

Об’єкт введено в експлуатацію у липні 2021 року.

Враховуючи що податкові накладні, отримані з ЄРПН є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, платник податків просить надати   індивідуальну податкову консультацію з питань:

Чи має право фізична особа – підприємець покупець включити до складу податкового кредиту виписану та зареєстровану податкову накладну на придбаний комбайн зернозбиральний, який відразу після придбання почав використовуватися у господарській діяльності?

Чи має право фізична особа – підприємець покупець, у разі якщо він не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманої податкової накладної зареєстрованої в ЄРПН зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду пізніше місяця придбання (у наступних періодах) та протягом якого терміну?

Якщо через деякий час (два, три роки) комбайн зернозбиральний буде проданий іншому суб’єкту господарювання, то як це відобразиться на податковому кредиті та податкових зобов’язаннях з ПДВ? Які податкові зобов’язання і з якої ціни виникнуть у продавця?

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Загальні положення щодо права власності регулюються Главою 23 (ст.ст. 316-327) Книги третьої ЦКУ. 

Згідно зі ст. 318 ЦКУ суб’єктами права власності є український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ, а саме фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні ромади, іноземні ержави та інші суб’єкти публічного права. 

Крім того, право приватної власності закріплено ст. 325 ЦКУ, відповідно до якої суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Таким чином, з урахуванням норм ЦКУ, право власності (у тому числі приватного) не може бути оформлене на фізичну особу – підприємця, оскільки фізична особа – підприємець не визначається ЦКУ як суб’єкт права власності.

В той же час згідно з частиною першоюст. 320 ЦКУ власникмає право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Щодо першого питання

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 185.1 ст. 185 ПКУ изначено, що об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з постачаннятоварів, місцепостачанняякихрозташоване на митнійтериторії України, відповідно до
ст. 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг изначається виходячи з ї хдоговірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) та не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановленост. 198 ПКУ.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням), основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такi товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджена зареєстрованими ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладнихчи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими тa іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такоїреєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).

Таким чином, ст. 198 ПКУ, яка регулює питання формування податкового кредиту, не встановлює жодних обмежень чи відмінностей щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту у залежності від виду платника податку (юридична особа чи фізична особа – підприємець) або його форми власності. Отже, порядок формування податкового кредиту, визначений ст. 198 ПКУ, є єдиним для усіх платників ПДВ. Підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Зогляду на зазначене, фізична особа – підприємець – платник ПДВ при придбанні нею рухомого та нерухомого майнамає право включити до податкового кредиту суму ПДВ на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, складеної на таку фізичну особу – підприємця.

При цьому, якщо з урахуванням положень п. 1 ст. 320 ЦКУ таке майно використовується фізичною особою – підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, то у даному випадку такій фізичній особі – підприємцю – платнику ПДВ не потрібно нараховувати податковіз обов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п.189.1ст. 189 ПКУ, складати відповідну податкову накладну.

У разі подальшого використання такого рухомого/нерухомого майна в неоподатковуваних операціях та/або в негосподарській діяльності такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ.

Щодо питання другого

Відповідно до п.п. 3 п. 198.6 ст. 198 ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Зазначаємо, що на сьогодні зупинені строки п. 102.9 ст. 102 ПКУ та п. 69.9 ст. 69 ПКУ в тому числі і на формування податкового кредиту платником ПДВ.

Щодо питання третього

У разі якщо продаж рухомого майна (комбайну) буде здійснюватись платником податку як фізичною особою – підприємцем – платником ПДВ, то у розумінні ПКУ така операція буде вважатись негосподарською операцією, внаслідок якої такий платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ та зареєструвати податкову накладну у порядку, встановленому ст. 201 ПКУ.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Водночас для більш детальної відповіді на дане питання необхідно розглядати ситуацію в розрізі із документами, що її супроводжують.

Зауважуємо, що відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введеннявоєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справлянняподатків і зборівздійснюється з урахуваннямособливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Відповіднодо п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.