Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2023 р. № 359/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ДП «» (далі – ДП) щодо коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з передачі основних засобів та нематеріальних активівз балансу державного підприємства на баланс державної неприбуткової організації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Міністерство економіки України, як центральним органом виконавчої влади, видано накази «Про передачу державного нерухомого майна», якими передбачено безоплатну передачу майна з балансу державного підприємства «»на баланс державної організації «» (далі – ДО).

Міністерством економіки України затверджено акт приймання-передачі окремого індивідуально визначеного майна (основні засоби, невиробничі основні засоби, нематеріальні активи, а також інші необоротні та оборотні активи) з балансу ДП на баланс ДО.

ДП є платником податку на прибуток і при визначенні об’єкта оподаткування застосовує коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу та є платником ПДВ.

ДО включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій з ознакою неприбутковості 0048-інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим п. 133.4 ст. 133 Кодексу та є платником ПДВ.

Внаслідок безоплатної передачі об’єктів основних засобів, нематеріальних активів, а також інших матеріальних цінностей, їх вартість вилучається з активів (відбувається списання з балансу).

Під час безоплатної передачі об’єктів основних засобів та нематеріальних активів видаткова частина складається з їх залишкової вартості, а матеріальних цінностей, що відносяться до оборотних активів, визначається за ціною придбання.

У своєму зверненні платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

            1.Чи зобов’язане ДП за результатами діяльності у 2022 році застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу при безоплатній передачі необоротних та оборотних активів неприбутковій організації ДО, внесеній до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

            2.Чи є залишкова вартістьнеоборотних активів, що безоплатно передані ДП базою для оподаткування, у разі застосування коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства на різниці, які передбачені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу?

           3.Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з безоплатної передачі необоротних та оборотних активів з балансу ДП на баланс ДО, здійснені на виконання наказів Мінекономіки, відповідно до
п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Кодексу?

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Згідно з частиною п’ятою ст. 22 ГКУ держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Частинами першою і другою ст. 74 ГКУ державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГКУ та іншими законами, прийнятими відповідно до ГКУ.

Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Частиною другою ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, операції з безоплатної передачі ДП (платником податку на прибуток) необоротних та оборотних активів  на баланс ДО (неприбуткової організації,внесеній до Реєстру неприбуткових установ та організацій) прирівнюються до продажу таких активів.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувачем основних засобів та нематеріальних активів виступає неприбуткова установа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такої передачі, то ДП збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму вартості таких основних засобів та нематеріальних активів, у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас зазначаємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів передбачені ст. 138 Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексутерміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, у разі безоплатної передачі платником податку на прибуток  основних засобів та нематеріальних активів (списання з балансу), призначених для використання у господарській діяльності, такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів та нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст.138 Кодексу.

У разі безоплатної передачі платником податку на прибуток  невиробничих основних засобів та нематеріальних активів (списання з балансу), такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. При цьому різниця, щодо зменшення фінансового результату до оподаткування на суму первісної вартості придбання окремого об'єкта невиробничих основних засобів та нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу відповідного об’єкта невиробничих основних та нематеріальних активів, дорівнюватиме нулю.

Щодо питання 3

Згідно з п.п. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під поняттям «постачання товарів» розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду
(п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об’єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.

Норми п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Кодексу поширюються також на операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб’єкти операції платниками податку.

Пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях, зокрема в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 Кодексу), або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених
п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

З метою застосування п. 198.5 ст. 198 Кодексу податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону № 996.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Враховуючи викладене, та виходячи із опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, Державна податкова служба України повідомляє.

Застосування норм п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Кодексу можливе за умови одночасного виконання таких вимог:

передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;

операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юридичними особами;

передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;

операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

У випадку дотримання платником умов для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого п.п. 197.1.16 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, операції з безоплатної передачі об’єктів з балансу ДП на баланс ДО звільнятимуться від оподаткування ПДВ. При здійсненні такої операції ДП буде зобов’язано врахувати положення п. 198.5 ст. 198 Кодексу (у разі якщо майно придбавалося з ПДВ) та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому сталася така операція, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до норм п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну. При цьому база оподаткування за необоротними активами визначатиметься виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції, а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

У випадку якщо безоплатна передача майна ДО відбувається на праві господарського відання та, відповідно, не відбувається переходу права власності на майно від Міністерства (власника майна) до ДО, то така передача у розумінні норм, визначених підпунктами 14.1.191 і 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, не підпадає під поняття «постачання товарів» і, відповідно, при її здійсненні податкових наслідків з ПДВ не виникає (у тому числі і для ДП). При цьому підстави для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ до вказаної вище операції та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 Кодексу, у такому випадку відсутні.

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів та матеріалів, зокрема договорів, що дозволяють детально ідентифікувати предмет запиту.

Відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу для платників податків та контролюючих органів тимчасово, на період  до припинення  або скасування воєнного стану на території України, зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).