Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2023 р. № 362/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації, банком планується укладення договору з юридичною особою – резидентом Республіки Польща про передачу банку в суборенду нежитлового приміщення, що знаходиться на території Польщі, та передачу права користування основними засобами (оренди):комп’ютерної техніки, мобільних телефонів тощо.

Заявника цікавить питання за якими ставками будуть оподатковуватись доходи нерезидента за вказаним договором, враховуючи, що 24 березня 1994 року набрала чинності Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень?

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема,лізингову/орендну плату, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди(п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, якщо резидент України здійснює на користь нерезидентавиплату орендної платиза договором оперативної оренди нерухомого майна і обладнання, розміщеного на території держави-нерезидента, такий резидент має утримати та сплатити податок із суми доходу нерезидента під час такої виплати на його користь відповідно до норм п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно з ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень (далі – Конвенція), яка є чинною в українсько-польських податкових відносинах з 11.03.1994, застосовуються «до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції).

Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема  в Україні, є «податок на прибуток (доходи) підприємств», у Польщі – прибутковий податок з юридичних осіб (п. 3 ст.2 Конвенції).

У розумінні Конвенції термін «особа» включає фізичну особу,  компанію і будь-яке інше обʼєднання осіб (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення  Конвенції, встановлено ст. 4 (Резиденція) Конвенції.

Згідно з п. 3 ст. 12 (Роялті) Конвенції платежі будь-якого виду, що одержуються «за користування, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням» віднесено до поняття «роялті».

Пунктом 1 ст. 12 Конвенції визначено, що «роялті, які виникають в одній Договірній  Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним бенефіціаром цих роялті і підлягає оподаткуванню стосовно роялті в цій другій Договірній Державі».

Відповідно до п. 2 ст. 12 Конвенції, доходи резидента Договірної Держави у вигляді роялті «можуть оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів загальної суми надходжень».

Враховуючи зазначене, платежі, отримані їх бенефіціарним (фактичним) власником - резидентом Польщі, від резидента України за договором оренди обладнання, зокрема вказаного у зверненні, що розглядається, у розумінні Конвенції є «роялті», які можуть оподатковуватись в Україні за ставкою, зазначеною у п. 2 ст. 12 Конвенції.

Стаття 6 (Доходи від нерухомого майна) Конвенції встановлює правила оподаткування доходів, отриманих резидентом однієї Договірної Держави від операцій,повʼязаних з нерухомим майном, яке знаходиться в другій Договірній Державі.

Доходи від операцій оренди нерухомості, яка знаходиться в тій же Договірній Держави, резидентом якої є особа, яка отримує такий дохід, підпадають під дію ст. 7 (Прибуток від комерційної діяльності) Конвенції, відповідно до п. 1 якої «прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тому розмірі, який може бути віднесений до цього постійного представництва».

«Якщо  прибуток включає види доходів або приріст вартості нерухомого майна, які розглядаються окремо в інших статтях цієї Конвенції, положення цих статей не будуть зачіпатися положеннями цієї статті» (п. 7 ст. 7 Конвенції).

У контексті зазначеної статті Конвенції термін «підприємство Договірної Держави» означає «підприємство, що керується резидентом Договірної Держави» (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Таким чином, відповідно до ст. 7 Конвенції доходи (прибуток) підприємства - резидента Польщі, отримані ним від здійснення комерційної діяльності, зокрема від здавання в оренду нерухомого майна, яке знаходиться на польській території, резиденту України, підлягають оподаткуванню  лише у Польші, за винятком випадку, коли таке підприємство здійснює зазначену діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво. У такому випадку прибуток підприємства оподатковується в Україні, але тільки в тому розмірі, який може бути віднесений до цього постійного представництва.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 52 прим. 8 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 цього Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Кодексу тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з урахуванням особливостей, встановлених цим підпунктом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).