Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2023 р. № 365/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС, щодо складання податкових накладних / розрахунків коригування та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основною діяльністю Товариства є торгівля електричною енергією, за операціями з постачання якої Товариство застосовує касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Товариством було отримано кошти від суб’єкта господарювання, із яким у Товариства наявні договірні відносини (далі – покупець). Частина таких коштів  була повернута Товариством покупцю як помилково сплачені, а на іншу частину отриманих коштів Товариством було складено податкову накладну, у якій виникла розбіжність з даними бухгалтерського обліку у сумі 0,01 грн з урахуванням ПДВ.       

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи має право покупець включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній;

2) чи потрібно (та яким чином) складати розрахунок коригування до такої податкової накладної на зменшення загальної суми на 0,01 грн з урахуванням ПДВ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 ПКУ).

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 4 Порядку № 1307 передбачено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема:

до графи 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

до графи 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством;

до графи 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

до графи 11 - сума податку на додану вартість. Графа 11 заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-IX розділу А податкової накладної.

Порядок формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з  придбання або виготовлення товарів та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 2

У ситуації, описаній у зверненні, якщо платник податку отримав кошти від іншого суб’єкта господарювання, з яким у такого платника наявні договірні відносини щодо постачання послуг (тобто від покупця), то на дату отримання таких коштів платник податку (постачальник), відповідно до статті 201 ПКУ, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну виходячи з усієї суми отриманих коштів.

На дату повернення коштів, які були сплачені постачальнику помилково, постачальник відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов'язання після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН покупцем.

Показники таких податкової накладної та розрахунку коригування мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за господарською операцією.

Підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у платника податку – покупця товарів/послуг є податкова накладна, складена з дотриманням норм податкового законодавства (у вищеописаному порядку) та зареєстрована в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця на дату отримання коштів виходячи з усієї суми отриманих коштів. На дату повернення

(отримання) помилково сплачених коштів покупець має відкоригувати суми ПДВ, віднесені до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

Щодо формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, яка містить розбіжність з первинними (бухгалтерськими) документами на 0,01 грн, слід зазначити, що обрахунок обсягу постачання (бази оподаткування) без урахування ПДВ та суми ПДВ у податковій накладній здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення в показниках, які беруть участь у такому обрахунку, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення таких показників (граф 10 та 11 податкової накладної). 

В той же час, якщо розбіжність на 0,01 грн між вартістю послуги з урахуванням ПДВ, зазначеною у податковій накладній, та сумою фактичної оплати (зокрема, за операціями, до яких застосовується касовий метод податкового обліку ПДВ) виникає за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту на підставі такої податкової накладної (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту).

Разом з тим, будь-який платник податку (у тому числі і покупець, який у ситуації, описаній у зверненні, формує податковий кредит) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у тій чи іншій ситуації), із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.