Державна податкова служба України за результатами розглядузвернення ПрАТ щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавствата, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що Товариством укладений з нерезидентом договір, предметом якого є постачання Товариству послуг по навчанню та технічної допомоги. Згідно з договором одноразова технічна допомога спеціалістів нерезидента (обслуговування механічної частини, наладка, введення в експлуатацію) була надана на території України.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:
Чи потрапляє надана нерезидентом технічна допомога під дію п.п. 141.4.1 та 141.4.2 Кодексу та чи зобов’язане Товариство утримувати податок з такого доходу нерезидента?
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або субʼєкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі
15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 – 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Доходами з джерелом походження з України є, зокрема:
винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України (абзац «ж» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу). Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» освітня діяльність – це діяльність суб'єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті. Заклад освіти –це юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність;
доходи від інжинірингу (абзац «г» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу). При цьому, відповідно до п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами).
інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення (абз. «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Отже, у разі якщо нерезидентздійснює діяльність з надання резиденту України послуг із навчання та технічної допомоги (обслуговування механічної частини, наладка, введення в експлуатацію) і такі послуги підпадають під визначення «інжиніринг» згідно з вимогами п.п. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та/або є освітньою діяльністю, то доходи нерезидента у вигляді компенсації вартості таких послуг підлягають оподаткуванню згідно з нормами п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 України.
Водночас слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.183 п. 14.1 ст. 14 Кодексу послуга з надання персоналу – господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін.
Відповідно до положень підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу господарською діяльністю вважається діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 Кодексу платниками податку є, зокрема, нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.
Згідно з підпунктом 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексупостійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає, зокрема, надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді (підпункт «б» підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Для цілей застосування підпунктів "а" і "б" цього підпункту при розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, до повних послідовних або непослідовних календарних місяців тривалості проекту (або пов'язаних між собою проектів), виконання робіт або надання послуг нерезидентом в Україні додаються:
тривалість діяльності нерезидента в Україні, що здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів, та
тривалість діяльності пов'язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов'язана з діяльністю нерезидента, визначеною у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, та здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які дорівнюють повному календарному місяцю або які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів.
Постійним представництвом не є направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу (двадцять перший абзац підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу);
Таким чином, у разі якщо нерезидент надає в Україні послуги через співробітників або інший персонал, найнятий для таких цілей протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді з урахуванням додаткових днів, що передбачені абзацами восьмим і дев’ятим підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, то нерезидент має зареєструвати в Україні постійне представництво.
Слід зауважити, що кожен конкретний випадок стосовно кваліфікації та порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента за договорами про надання послуг з навчання та технічної допомоги має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. У зверненні не достатньо інформації для надання більш конкретної відповіді.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію(п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |