Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.07.2022 р. № 1030/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  ТОВ (далі – ТОВ)щодовизначення вартості основних засобів та нематеріальних активів, а також строків їх корисного використання з метою нарахування амортизації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює роздрібну торгівлю товарами в магазинах. ТОВ перейшло на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

До переходу на спрощену систему оподаткування ТОВ було платником податку на прибуток та застосовувало податкові різниці, амортизувало основні засоби у бухгалтерському обліку відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та податкового обліку, застосовуючи податкові різниці відповідно до ст. 138 Кодексу.

До переходу на спрощену систему оподаткування ТОВ амортизувало основний засіб групи 3: компресор - мінімальний строк амортизації в податковому обліку якого складає 10 років (120 місяців), на дату переходу на  спрощену систему оподаткуваннястрок амортизації складає 4 роки і 5 місяців (53 місяці), залишкова вартість цього основного засобу в податковому обліку складає 13000,00грн.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Після відновлення сплати податку на прибуток ТОВ, яким чином у ТОВ визначається вартість основних засобів та строки корисного використання (експлуатації) таких основних засобів з метою нарахування податкової амортизації?

2.Чивірним буде після відновлення сплати податку на прибуток ТОВ, виходячи з наведеного вище прикладу, ставити строк корисного використання 53 місяці, а вартість основного засобу 13000,00грн., з метою нарахування податкової амортизації?

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу.

Відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 16 (МСБО 16) «Основні засоби» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи».

Підпунктом 9.12 п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено особливості оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку третьої групи.

При цьому Кодексом не передбачено перехідних правил щодо нарахування податкової амортизації основних засобів та нематеріальних активів після відновлення сплати податку на прибуток підприємств.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Так, згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених
п.п. 14.1.138 п. 14.1ст. 14 розділу І Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4
п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума залишкової вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу III Кодексу, вважається залишковою вартістю таких засобів та активів для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації) за переліком їх груп, а також обумовлені особливості щодо врахування при розрахунку амортизації строків корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку.

Строки нарахування амортизації нематеріальних активів встановлено п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Таким чином, для платників податку на прибуток підприємств, які тимчасово перебували на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки, застосовували до переходу на єдиний податок різниці згідно зі ст. 138 Кодексу та відновили сплату податку на прибуток підприємств, податковій амортизації відповідно до положень п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу підлягає залишкова вартість основних засобів та нематеріальних активів, визначена згідно з вимогами п.п. 14.1.9 п. 14.1 ст. 14 Кодексу станом на 1 число місяця повернення на загальну систему оподаткування, за умови використання таких основних засобів та нематеріальних активів у власній господарській діяльності як до переходу на спрощену систему оподаткування, так і після повернення на загальну систему оподаткування.

Що стосується строків корисного використання (експлуатації) основних засобів та строків нарахування амортизації нематеріальних активів, то вони визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та строків нарахування амортизації нематеріальних активів згідно з п.п. 138.3.3 та п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, враховуючи дату введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку.

Якщо строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку є меншими, ніж мінімально допустимі строки амортизації у податковому обліку, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, а якщо дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації), встановлені в бухгалтерському обліку.

Водночас повідомляємо, що для узгодження зазначеної позиції ДПС звернулася до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).