Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.07.2022 р. № 1049/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення податкової звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством у 2019-2020 роках було складено та зареєстровано  в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні за операціями з отримання послуг від нерезидента без фактів здійснення відповідних господарських операцій. Суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, було включено до складу податкових зобов’язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з ПДВ (далі – декларація) за відповідні звітні періоди.

У 2021 році Товариством було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування до таких податкових накладних, що зумовило виникнення показника ∑_{Перевищ} в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) необхідності подання уточнюючих розрахунків до декларацій за відповідні періоди 2019-2020 років;

2) відображення у декларації за відповідні звітні періоди 2021 року розрахунків коригування до податкових накладних, складених без факту здійснення господарської операції;

3) дій, які необхідно здійснити платнику для уникнення виникнення показника ∑_{Перевищ} в СЕА ПДВ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні,  у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, зокрема, особі, яку зареєстровано як платник податку, встановлено статтею 208 ПКУ.

Згідно з пунктами 208.2 - 208.3 статті 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 ПКУ, та у порядку, визначеному статтею 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Сума нарахованого платником ПДВ податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV        «Про  бухгалтерський  облік  та  фінансову  звітність  в  Україні»  передбачено,  що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 ПКУ, згідно з пунктом 50.1 якої у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Основні принципи функціонування СЕА ПДВ визначено статтею 200¹ ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (далі - реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ.

Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑_{Перевищ}).

Показник ∑_{Перевищ} розраховується автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

При цьому суми ПДВ, зазначені в усіх складених платником податку податкових накладних та розрахунках коригування до них, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми.

Щодо питань 1-2

Згідно з нормами ПКУ, податкові зобов’язання за операцією з постачання товарів/послуг підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ за той період, у якому вони виникли, на підставі первинних документів, складених за такою операцією. Отже, в податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній.

У разі складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної без факту здійснення господарської операції (у ситуації, описаній у зверненні – податкової накладної, складеної за операцією з отримання послуг від нерезидента, яка фактично не здійснювалася) та розрахунку коригування до неї обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в такій податковій накладній та розрахунку коригування, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

У разі виявлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податку зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації у порядку, визначеному статтею 50 ПКУ.  

Щодо питання 3

В межах функціонування СЕА ПДВ при обчисленні реєстраційної суми та, зокрема, показника ∑_{Перевищ}, враховуються суми податку, зазначені в усіх зареєстрованих в ЄРПН платником податку податкових накладних та розрахунках коригування до них, у тому числі і тих, що складені без факту здійснення господарської операції.

Отже, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку показника ∑_{Перевищ} платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Згідно з нормами чинного законодавства (стаття 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.