Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2022 р. № 1056/ІПК/26-15-09-01-15

Головне управління ДПС у м. Києві  відповідно до статті 52 Податкового кодексу України  від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо використання в якості сировини для виробництва алкогольних напоїв уже готових алкогольних напоїв та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні суб’єкт господарювання повідомляє, що має намір здійснювати виробництво алкогольних та слабоалкогольних напоїв. Сировиною для виробництва, таких напоїв планує використовувати уже готові алкогольні напої, такі як ром, віскі, джин та інше.

З огляду на вищевикладене, запитувач звертається з проханням надати податкову консультацію щодо:

- використання в якості сировини для виробництва алкогольних напоїв уже готовових алкогольних напоїв,

- штрафних санкцій, які можуть бути застосовані до запитувача, у разі використання в якості сировини для виробництва алкогольних напоїв уже готовових алкогольних напоїв.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.      

Державне регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України встановлені Законом України від 19грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №481).

Абзацом сьомим частини першої статті 1 Закону №481 визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Абзацом восьмим частини першої статті 1 Закону №481 визначено, що слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як                 14,0 г на 100 см 3, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю.

Частиною п'ятою статті 2 Закону №481 встановлено, що виробництво алкогольних напоїв для реалізації на території України здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та виноградного дистиляту спиртового, що мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України.

Відповідно частини восьмої цієї статті виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

При цьому, абзацом двадцятим статті 1 визначено як повний технологічний цикл виробництва сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства.

Крім того, частиною першою статті 12 Закону №481 передбачено, що виробництво алкогольних напоїв здійснюється тільки з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового та виноградного дистиляту спиртового і зернового дистиляту, та які мають статус українських товарів відповідно до Митного кодексу України. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв і харчових продуктів забороняється.

Разом з тим, відповідно до Вимог ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови» виготовлення  лікеро-горілчаних напоїв міцністю від 1,2 відс. до 60 відс., здійснюється шляхом змішування  спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами інгредієнтами та підготовленою водою, насичених чи ненасичених діоксином вуглецю (для слабоалкогольних напоїв) призначених для реалізації як на внутрішньому ринку, так і для експорту.

         Таким чином, використання уже готових алкогольних напоїв в якості сировини для виготовлення інших алкогольних або слабоалкогольних напоїв чинним законодавством не передбачено.

         При цьому, абзацом п’ятим статті 17 Закону №481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють виробництво алкогольних напоїв з використанням інших видів спирту (крім етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового) застосовується відповідальність у вигляді 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 000 гривень.

Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.