Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.07.2022 р. № 1076/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                                    щодо окремих питань, пов’язаних з реорганізацією, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є виробником сільськогосподарської продукції та платником єдиного податку IV групи. Наразі планується проведення  процедури реорганізації Товариства-2 і Товариства-3 шляхом приєднання до Товариства-1 і у зв’язку з цим виникла необхідність у передачі основних засобів Товариства-2 і Товариства-3  до Товариства-1.

Єдиним засновником (учасником) Товариства-2 і Товариства-3 є  Товариство-1.

З огляду на викладене, Товариство-1 просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) що у розумінні норм підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ є операцією з реорганізації шляхом приєднання юридичних осіб?;

2) чи є обов’язковою умовою для застосування норм підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ збільшення статутного фонду Товариство-1 внаслідок реорганізації Товариства-2 і Товариства-3 шляхом приєднання до Товариства-1? Якщо так, то яким чином це кореспондується з нормами частини другої статті 50 Закону України від 06 лютого 2018 № 2275-УІІІ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275)?;

3) чи є об'єктом оподаткування ПДВ операція з передачі основних засобів внаслідок реорганізації Товариства-2 і Товариства-3 шляхом приєднання до Товариства-1 на підставі передавального акту без збільшення статутного фонду Товариства-1 відповідно до норм частини другої статті 50 Закону № 2275? Якщо така операція є об’єктом оподаткування ПДВ, то на підставі якого первинного документа Товариство-2 і Товариство-3 визначають свої податкові зобов’язання з ПДВ та чи матиме Товариство-1 право на отримання податкового кредиту?;

4) чи є об'єктом оподаткування ПДВ операція з передачі незавершеного виробництва (поточних біологічних активів) на підставі передавального акту, складеного внаслідок реорганізації Товариства-2 і Товариства-3 шляхом приєднання до Товариства?;

5) чи має значення дата затвердження передавального акту та дата припинення юридичної особи (внаслідок реорганізації шляхом приєднання) для цілей застосування норм підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ? Якщо так, то на якій стадії реорганізації має бути складений передавальний акт та чи має співпадати дата затвердження передавального акту та дата припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

При цьому будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Приєднання є одним з видів реорганізації юридичної особи, в результаті якої приєднувана юридична особа припиняється. При цьому майно, права та обов'язки переходять до правонаступника - особи, до якої воно приєднується (частина перша статті 104 ЦКУ).

Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (частина друга статті 107 ЦКУ).

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 107 ЦКУ).

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі – товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом № 2275.

Частиною першою статті 48 Закону № 2275 визначено, що товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Відповідно до частин першої і другої статті 50 Закону № 2275 приєднанням є припинення одного або декількох товариств з переданням ним (ними) згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов'язків іншому господарському товариству - правонаступнику.

Якщо товариству, до якого здійснюється приєднання, належить частка у статутному капіталі товариства, що приєднується, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання. Якщо товариству, що приєднується, належить частка у статутному капіталі товариства, до якого здійснюється приєднання, така частка не враховується для визначення розміру статутного капіталу товариства в результаті приєднання.

Під реорганізацією платника податків розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з дій або їх поєднання, визначених у підпунктах 98.1.1 - 98.1.5 пункту 98.1 статті 98 розділу ІІ ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкової накладної і реєстрації її в ЄРПН регулюються статтями 187, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

 Пунктом 198.7 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що сума від'ємного значення податку, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, зокрема шляхом приєднання - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від'ємного значення податку, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

 

Щодо питання 1

Оскільки нормами ПКУ безпосередньо не визначено терміну «реорганізація шляхом приєднання», то для цілей застосування норм підпункту 196.1.7                    пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ необхідно використовувати термін у значенні, встановленому ЦКУ та Законом № 2275.

Щодо питань 2 і 5

Норми підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не передбачають безпосередньої залежності застосування таких норм від вказаних у питаннях 2 і 5 умов.

Водночас, операції з реорганізації (у тому числі приєднання) юридичних осіб повинні здійснюватиметься у межах та згідно з вимогами чинного законодавства.

З питання формування первинних документів при здійсненні операції з реорганізації (у тому числі приєднання) юридичних осіб ДПС рекомендує звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Щодо питань 3-4

Операція з передачі основних засобів та незавершеного виробництва (поточних біологічних активів) внаслідок реорганізації Товариства-2 і Товариства-3 шляхом приєднання до Товариства-1 на підставі передавального акту, що здійснюватиметься у межах та згідно з вимогами чинного законодавства, не буде об’єктом оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).