Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2022 р. № 1087/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства           з обмеженою відповідальністю «_____» (далі – Товариство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з безоплатного надання товарів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно із зверненням Товариство є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах. Обсяг річного доходу Товариства не перевищує сорока мільйонів гривень і такий платник податку на прибуток підприємств визначає об’єкт оподаткування з цього податку без коригування фінансового результату до оподаткування на різниці у порядку, встановленому підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу.

Товариство планує здійснити безоплатне надання товарів, вироблених таким Товариством, на користь іншої юридичної особи, що є платником податку на прибуток підприємств.

Товариство з урахуванням умов звернення просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Яким чином безоплатна передача вироблених Товариством товарів впливає на визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток Товариства?

2. Чи застосовуються положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, зокрема п. 3 зазначеного стандарту, при визначенні фінансового результату до оподаткування? Чи містяться в положеннях податкового законодавства інші правила та норми, які іншим чином регулюють наведену Товариством ситуацію?

3. Чи застосовуються положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями, зокрема п. 5 зазначеного стандарту, при визначенні фінансового результату до оподаткування? Чи містяться в положеннях податкового законодавства інші правила та норми, які іншим чином регулюють наведену Товариством ситуацію?

4. Чи застосовуються положення Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями, зокрема п. 6 зазначеного стандарту, при визначенні фінансового результату до оподаткування? Чи містяться в положеннях податкового законодавства інші правила та норми, які іншим чином регулюють наведену Товариством ситуацію?

5. Чи передбачають права та повноваження контролюючого органу (податкового органу) згідно з діючими нормативними актами на території України можливість здійснювати таким суб’єктом владних повноважень перевірки та контроль правильності здійснення підприємствами, що є платниками податку на прибуток підприємств, записів у бухгалтерському обліку, а також складання та формування фінансової звітності? Чи поширюються такі права та повноваження контролюючого органу на дотримання платником податків національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку? Яка санкція (санкції) до суб’єкта господарювання (платника податків) та посадової особи такого платника податків передбачена (передбачені) за порушення таких правил складання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку?

Щодо питань 1 – 4

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з абзацом восьмим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу платник податку на прибуток підприємств, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу (абзац дев’ятий п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).  

Отже, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у разі прийняття Товариством рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, таке Товариство                          не здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16  п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, у тому числі за операцією з безоплатного надання Товариством товарів іншому платнику податку на прибуток.

При цьому операції Товариства з безоплатного надання ним товарів іншому платнику податку на прибуток підприємств відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Отже, питання бухгалтерського обліку операцій Товариства з безоплатного надання товарів належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 5

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, доходи та витрати підприємства формуються за правилами бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.

При цьому, згідно зі ст. 20 Кодексу податкові органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючи органи; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючи органи.

Також статтею 234² Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (ст. 163¹³), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (ст. 163¹⁵), ухиленням від подання декларації про доходи (ст. 164¹), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165¹), порушенням порядку припинення юридичної особи (частини третя - шоста ст. 166⁶), перешкоджанням уповноваженим особам податкових органів у проведенні перевірок (ст. 188²³).

Згідно із ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, оскільки ведення обліку доходів і витрат, визначення об’єкту оподаткування та нарахування податків прямо пов’язано з веденням бухгалтерського обліку та складанням фінансової звітності, податкові органи при встановленні порушень їх ведення можуть застосовувати штрафні (фінансові) санкції, що справляються з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.