X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2022 р. № 1092/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосуванняокремихнорм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що для виробництва
ПЕТ-пляшок на власних виробничих потужностях (основний вид діяльності) платник податків придбав у 2021 році сировину (поліетилентерефталат) на митній території України у пов’язаної особи– резидента (Київ) на умовах поставки FCA – склад пов’язаної особи– резидента (Київ) згідно з Правилами Інкотермс 2010.

В свою чергу, пов’язана особа-резидент (Київ) придбала таку сировину (поліетилентерефталат) у пов’язаної особи– нерезидента (Литва) на умовах поставки DAP – склад пов’язаної особи– резидента (Київ) згідно з Правилами Інкотермс 2010.

Платник податків і постачальник– нерезидент (Литва) також є пов’язаними особами.

Поліетилентерефталат (код УКТ ЗЕД 3907610000) включено до Переліку сировинних товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1221.

При цьому, в зверненні зазначено, що річний дохід платника податків за 2021 рік від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків).Обсяг господарських операцій з придбання платником податків сировини (поліетилентерефталат) у пов’язаної особи-резидента (Київ), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2021 рік, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) .

З метою дотримання вимог підпункту 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання чи вважається описана вище господарська операція з придбання сировини (поліетилентерефталат) контрольованою між платником податків і пов’язаною особою – нерезидентом (Литва) з урахуванням того, що операції з придбання сировини між пов’язаною особою– резидентом (Київ) та пов’язаною особою – нерезидентом (Литва) є контрольованими та будуть відображені у Звіті про контрольовані операції пов’язаної особи – резидента (Київ)?

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту  39.2 статті 39 розділу І Кодексу.

Відповідно до підпункту 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту  39.2 статті 39 розділу І Кодексу, якщо в ланцюгу господарських операцій між платником податків та нерезидентом, передбачених підпунктом 39.2.1.1 цього пункту, право власності на предмет (результат) такої операції, перш ніж перейти від платника податків до такого нерезидента (у разі експортних операцій) або перш ніж перейти від такого нерезидента до платника податків (у разі імпортних операцій), переходить до однієї або декількох осіб і операція між відповідним резидентом та жодною з таких осіб не визнавалася платником податку контрольованою операцією, така операція вважається контрольованою операцією між платником податків та таким нерезидентом, якщо особи, до яких перейшло право власності:

- не виконують у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг);

- не використовують у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг).

Для цілей цього підпункту:

- під істотними функціями розуміються функції, які платник податків та нерезидент – сторони контрольованої операції не могли б виконати самостійно у своїй звичайній діяльності без залучення інших осіб та використання активів таких осіб;

- під істотними активами розуміються активи, використання яких є необхідним під час здійснення таких операцій та які відсутні у платника податків та нерезидента – сторін контрольованої операції;

- під істотними ризиками розуміються ризики, прийняття яких є обов’язковим для ділової практики таких операцій.

При цьому, відповідно до підпункту 39.2.2.4 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів (контрактів), даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції.

Згідно підпункту 39.2.2.5 підпункту  39.2.2 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу аналіз ризиків, які беруть на себе сторони контрольованої операції під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операції з умовами неконтрольованих операцій, здійснюється з урахуванням таких критеріїв:

а) визначення та характеристика суттєвих економічних ризиків, які беруть на себе сторони операції на підставі укладених договорів;

б) чи здійснює сторона, яка бере ризик, контроль за створенням ризику та управлінням ним, а також чи має спроможність і повноваження робити це;

в) чи має особа, яка бере ризик, фінансову спроможність понести такий ризик та ресурси, необхідні для покриття такого ризику;

г) визначення фактичної поведінки сторін операції у зв’язку зі здійсненням контролю за суттєвими економічними ризиками, зокрема, визначення, яка сторона операції здійснює контроль або вживає заходів для мінімізації таких ризиків, яка сторона отримує негативні наслідки, викликані прийняттям таких ризиків, яка сторона має фінансову спроможність нести такі ризики;

ґ) визначення з урахуванням попередніх критеріїв, чи відповідає фактична поведінка сторін операції умовам взяття ризиків, передбачених договорами, зокрема:

чи виконують сторони операції умови договорів;

чи здійснює сторона, яка бере ризик, контроль за ризиком і чи має фінансову спроможність понести такий ризик та/або можливості і ресурси для його покриття.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує
10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, якщо в ланцюгу господарських операцій пов’язана особа – резидент (Київ) не виконує у такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) сировини (поліетилентерефталат), не використовує у такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймає на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) сировини (поліетилентерефталат), то операція з придбання сировини (поліетилентерефталат) у пов’язаної особи – нерезидента (Литва) вважається контрольованою операцією між платником податків та пов’язаною особою – нерезидентом (Литва), в іншому випадку звіт про контрольовані операції подає пов’язана особа – резидент (Київ).

Водночас, кожен конкретний випадок стосовно визнання операцій з імпорту або експорту товарів (сировини) за допомогою посередника, до якого переходить право власності, контрольованими операціями має розглядатись з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).