Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2022 р. № 1099/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання агентських послуг та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У своєму зверненніТовариство повідомляє, щоє морським агентом та згідно з договором з судновласником–нерезидентом надає йомупослуги з агентування морськихсуден, які здійснюють міжнародні перевезення вантажів.Морський агент у межах виконання таких агентських договорів отримує від судновласника кошти для оплати послуг третіх осіб, пов’язаних з прибуттям та перебуванням судна в порту.

Товариство повідомляє, що постачання судновласнику–нерезидентупослуг,пов’язаних з прибуттям та перебуванням судна в порту, здійснюється безпосередньо морським портом через суднового агента, а Товариство як морський агент надає судновласнику–нерезидентувиключно агентські послуги, які полягають в отриманні від судновласника та перерахуванні судновому агенту коштів в оплату послуг, пов’язанихз прибуттям та перебуванням судна в порту. За надані послуги морський агент отримує від нерезидента агентську винагороду.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) щодо визначення об’єкта оподаткування ПДВ при отриманні морським агентом від судновласника-нерезидента коштів у зв’язку з виконанням агентського договору (а саме для оплати послуг третіх осіб, пов’язаних з прибуттям та перебуванням судна в порту);

2) чи вважається, що кошти, які перераховуються судновласником–нерезидентомморському агенту та надалі морським агентом судновому агенту, є оплатою вартості послуг, пов’язаних з прибуттям та перебуванням судна в порту, що надаються такими морським та судновим агентом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Засади комерційного посередництва (агентських відносин) у сфері господарювання регулюються главою 31 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Згідно зі статтею 295 глави 31 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язуєтьсянадатипослугидругійстороні (суб'єкту, якогопредставляє агент) в укладенніугодчисприятиїхукладенню (наданняфактичнихпослуг) відіменіцьогосуб'єкта і за йогорахунок (частина перша статті 297 глави 31 ГКУ).

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (частина перша статті 301 глави 31 ГКУ).

Згідно з Правилами надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 № 348, морський агент –суб'єктгосподарювання, якийвідповідно до договору морськогоагентуваннядієвідімені та за дорученнямсудновласника як постійнийпредставниксудновласника та за винагородунадаєпослуги в галузіторговельногомореплавства.

Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення (стаття 117 глави 5 Кодексу торговельного мореплавства від 23 травня 1995 року № 176/95-ВР).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2-186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Так, зокрема, відповідно до підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті186 розділу V ПКУ місцем постачання послуг є місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном. Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділуV ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2,  186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Таким чином, порядок оподаткування ПДВ операцій платника податку з постачання перерахованих у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно допідпунктів 213.1.9і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Підпунктом 196.1.11 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ встановлено, що операції з надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами на користь нерезидентів, які надають послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Таким чином, з метою оподаткування ПДВ отримання морським агентом від судновласника-нерезидента коштіву зв’язку з виконанням послуг з агентування, не може розглядатися як окремий об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «б» пункту185.1 статті 185 розділу V ПКУ є операції з постачання послуг в розумінні підпункту 14.1.185 пункту14.1 статті 14 розділу І ПКУ, у тому числі послуг з агентування, місцем постачання яких визначається митна територія України відповідно до статті 186 розділу VПКУ.Сума плати за такі послуги підлягає включенню до бази оподаткування ПДВ у випадку, якщо операції з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 1

Якщо морським агентом послуги,  визначені підпунктом 196.1.11 пункту 196.1 статті 196 ПКУ, зокремапослуги з агентування,надаються нерезиденту, який надає послуги з міжнародних перевезень пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи міжнародних відправлень, то операції з надання таких  послуг відповідно до підпункту 196.1.11 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ. Сума плати за такі послуги не включається до бази оподаткування ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ у цьому випадку не нараховуються, у тому числіна суму компенсаціївитрат, понесених морським агентом у зв’язку з виконанням таких послуг з агентування.

Щодо питання 2

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Отже, платники податку повинні самостійно ідентифікувати сутність здійснюваних ними операцій тавизначати належність послуг, які ними надаються, до тих, які визначені нормами ПКУ.

Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі судновий агент, про якого йдеться у зверненні) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, здійснених платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.