Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2022 р. № 1104/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення                               щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ у разі забезпечення працівників Товариства харчуванням (у тому числі на безоплатній основі) і проживанням у гуртожитку/хостелі та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток та ПДВ на загальних підставах. Основною діяльністю Товариства є виробництво електричних побутових приладів та іншого електричного устаткування.

З метою здійснення господарської діяльності, забезпечення безперервного процесу виробництва та отримання доходу Товариство придбаває з ПДВ послуги з організації харчування своїх працівників (організація такого харчування відбувається протягом виробничої зміни, в обідню перерву) та послуги із тимчасового розміщення працівників у гуртожитках/хостелах, оскільки існує необхідність найму працівників з інших регіонів при недостачі персоналу, особливо у період пікового навантаження згідно з виробничим планом.

При цьому вартість послуг з організації харчування працівників та послуг із тимчасового розміщення працівників у гуртожитках/хостелах, що придбаваються з ПДВ, включається Товариством до складу собівартості і, відповідно, вартість таких послуг враховується при визначенні вартості послуг з виробництва, які надаються Товариством, а також складає частину її фактичної собівартості згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) щодо формування податкового кредиту з ПДВ за придбаними з податком послугами з організації харчування працівників та із тимчасового розміщення працівників у гуртожитках/хостелах, необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, а також можливості отримання бюджетного відшкодування;

2)  чи можуть операції з постачання працівникам послуг із забезпечення харчування та тимчасового розміщення у гуртожитках/хостелах розглядатися як окремі операції з постачання послуг (у тому числі на безоплатній основі) працівникам, які підлягають оподаткуванню ПДВ, враховуючи те, що вартість таких придбаних з ПДВ послуг включається до складу вартості послуг з виробництва, які надаються Товариством у межах здійснення оподатковуваних ПДВ операцій, та, відповідно, компенсується замовниками послуг з виробництва? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі − Закон № 996)).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ під   безоплатно наданими послугами розуміються роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 розділу V ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 ¹.3 статті 200 ¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 ¹.3 статті 200 ¹ розділу V ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

 

Щодо питань 1 і 2

 

Суми ПДВ, нараховані (сплачені) Товариством у зв’язку з придбанням товарів/послуг (у тому числі послуг з організації харчування працівників та із тимчасового розміщення працівників у гуртожитках/хостелах), що використані для забезпечення постачання (у тому числі на безоплатній основі) працівникам послуг харчування та тимчасового розміщення у гуртожитках/хостелах, підлягають включенню до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, що зареєстровані в ЄРПН, інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ).

Якщо сума витрат, понесених Товариством у зв’язку із придбанням з ПДВ товарів/послуг (у тому числі послуг з організації харчування працівників та із тимчасового розміщення працівників у гуртожитках/хостелах), що використані для забезпечення постачання (у тому числі на безоплатній основі) працівникам послуг із харчування та тимчасового розміщення у гуртожитках/хостелах включається до складу вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються податком на загальних підставах та пов’язані з отриманням Товариством доходів, то такі товари/послуги вважаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності Товариства. У такому випадку постачання (у тому числі на безоплатній основі) працівникам послуг із забезпечення харчування та тимчасового розміщення у гуртожитках/хостелах для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як окремі операції з постачання товарів/послуг для цілей оподаткування ПДВ і обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, у тому числі і за правилами, встановленими підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, не виникає.

Якщо вартість поставлених (у тому числі на безоплатній основі) працівникам товарів/послуг не включається до складу вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються податком на загальних підставах та пов’язані з отриманням Товариством доходів, то у такому випадку постачання (у тому числі на безоплатній основі) працівникам послуг із забезпечення харчування та тимчасового розміщення у гуртожитках/хостелах для цілей оподаткування ПДВ розглядається як окремі операції з постачання послуг, які є об’єктом оподаткування ПДВ і оподатковуються у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими статтею 187 розділу V ПКУ. При цьому обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не виникає.

Щодо можливості отримання бюджетного відшкодування ДПС повідомляє, що у разі виникнення у Товариства суми від’ємного значення податку (різниці між сумою податкового зобов'язання з ПДВ звітного (податкового) періоду і сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду), Товариство, за умови дотримання вимог, встановлених нормами ПКУ, матиме право на: 

врахування такої суми від’ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ);

або

відшкодування такої суми від’ємного значення ПДВ з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) за відповідною заявою у сумі податку, фактично сплаченій у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

або

зарахування такої суми від’ємного значення ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, якщо Товариство матиме право на отримання бюджетного відшкодування та прийме рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, то Товариство зобов’язане буде подати відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).