Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Підприємство надає послуги з водопостачання, водовідведення каналізаційних вод, вартість яких обчислюється за показниками приладів обліку, а також послуги з відведення дощових вод у міську систему водовідведення, вартість яких обчислюється без приладів обліку.
У зв’язку з відсутністю можливості у Підприємства своєчасно зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, отримувачі послуг відносять до податкового кредиту суми ПДВ за отриманими послугами, вартість яких обчислюється за показниками приладів обліку, на підставі відповідного рахунку, передбачено пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.
При цьому на кожного отримувача послуг – платника ПДВ Підприємством за результатами місяця складається зведена податкова накладна з урахуванням вартості усіх послуг (як тих, що обчислюються за показниками приладів обліку та суми ПДВ за якими включаються до податкового кредиту відповідно до таких показників, так і тих, що обчислюються без приладів обліку та не можуть бути включені до податкового кредиту до моменту реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної).
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку формування податкового кредиту отримувачами послуг після реєстрації в ЄРПН Підприємством зведеної податкової накладної, складеної за усіма видами наданих послуг, у разі, якщо за частиною послуг, зазначених у такій податковій накладній, отримувачами уже віднесено до податкового кредиту суми ПДВ відповідно до рахунків, складених за показниками приладів обліку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктами 201.4 статті 201 та 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено можливість складання платниками податку зведених податкових накладних на кожного платника податку, з яким операції з постачання товарів/послуг мають безперервний або ритмічний характер, з урахуванням усього обсягу поставлених товарів/послуг / отриманих коштів або інших видів компенсації протягом місяця.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Таким чином, якщо договором передбачено постачання послуг, вартість яких визначається за показниками приладів обліку (зокрема, послуг з централізованого водопостачання та водовідведення), та рахунок, виставлений їх постачальником, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника таких послуг, то на підставі такого рахунку отримувачем таких послуг – платником ПДВ може бути сформовано податковий кредит без отримання податкової накладної.
Надалі після реєстрації в ЄРПН відповідної податкової накладної суми ПДВ, зазначені у такій податковій накладній, які були включені до податкового кредиту на підставі вищезазначеного рахунку, за такою податковою накладною до податкового кредиту не відносяться.
В той же час у разі реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, яка була складена Постачальником за усіма видами наданих протягом місяця послуг (отриманих за такі послуги коштів), та якщо за частиною послуг, зазначених у такій податковій накладній, отримувачами уже віднесено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі рахунку, складеного за показниками приладів обліку, то отримувач послуг на підставі такої податкової накладної може віднести до податкового кредиту виключно суми податку в частині послуг, вартість яких не обчислюється за показниками приладів обліку (тобто суми ПДВ, що не були попередньо включені до податкового кредиту).
Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Отже, платники податку з метою формування податкового кредиту повинні самостійно, відповідно до даних бухгалтерського обліку, визначати суму ПДВ за отриманими послугами, вартість яких не обчислюється за показниками приладів обліку, яку вони мають право віднести до податкового кредиту за зведеною податковою накладною, складеною за операціями з постачання послуг, вартість яких обчислюється як за показниками приладів обліку, так і без таких показників.
Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі отримувач послуг, про які йдеться у зверненні, який формує податковий кредит за операціями з постачання (отримання) таких послуг) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 ПКУ.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |