Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.07.2022 р. № 1137/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України на виконання постанови Третього  апеляційного адміністративного суду щодо задоволення позову Товариства до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації  та, керуючись п. 52.3 ст. 52 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, надає нову індивідуальну консультацію на звернення Товариства.

У своїх зверненнях платник податків повідомив, що Товариство є платником акцизного податку та має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, згідно якої відбувається реалізація виключно газу скрапленого в балонах.

Придбання і реалізація пального (газу скрапленого в балонах) відбувається наступним чином: підприємство своїм автотранспортним засобом під'їжджає до заправної станції постачальника палива і заправляє паливо (газ скраплений) в балони, потім доставляє своїм покупцям ці заправлені балони, не заїжджаючи на свою територію. Залишків пального при такій реалізації не має.

Також Товариством отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

Для зберігання пального виключно для потреб власного споживання Товариство має резервуар для зберігання пального 5000 л. = 5 куб. м., який використовується для зберігання дизельного палива виключно для заправки і виконання транспортної роботи власних автомобілів.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного запитання:

Чи необхідно Товариству реєструвати акцизний склад на місце зберігання пального для власних потреб (дизельне пальне для заправки власних авто), з урахуванням того, що здійснює діяльність з оптової торгівлі пальним (газу скрапленого в балонах), за відсутності місць оптової торгівлі, має ліцензію на цю діяльність та додатково ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), та у зв'язку із здійсненням цієї діяльності є платником акцизного податку?

Щодо зазначеного питання.

Відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.

Відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу реалізація пального - будь-які  операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Згідно із пп. 14.1.224 п.14.1 ст.14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, шо відносяться до акцизного складу.

Відповідно до пп. 14.1.6. п.14.1 ст.14 Кодексу акцизний склад це приміщення або територія, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-­розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема, але не виключно, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Відповідно до пп. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу платники податку- розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати, зокрема але не виключно, усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі – Закон № 481) встановлено, що місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, а зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 15 Закону № 481 визначено, що суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Згідно висновків суду, приписи Кодексу не вимагають від платника акцизного податку, що здійснює зберігання пального для власних потреб, обов’язку створювати акцизний склад, якщо на ньому не здійснюються операції з реалізації та зберігання пального іншим особам. Необхідність реєстрації акцизного складу положеннями Кодексу визначена виключно для платників акцизного податку, які здійснюють реалізацію пального безпосередньо з такого акцизного складу.

Водночас, Товариство зобов’язане забезпечити виконання норм п. 231.1   ст. 231 Кодексу щодо складання акцизних накладних при використанні пального для власного споживання.

Інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.