Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2022 р. № 1152/ІПК/99-00-09-04-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Підприємця щодо відкриття магазину або магазину-кафе, в якому має здійснюватися торгівляалкогольними напоями, пивом та тютюновими виробами, а також різного роду фаст-фуд: чіпси, сухарики, хот-доги, паніні та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненнях Підприємець повідомив, що в нежилому приміщенні має намір відкрити магазин або магазин-кафе, в якому планує здійснювати продаж алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів та різного роду фаст-фуд: чіпси, сухарики, хот-доги, паніні тощо з цілодобовим графіком роботи.

Продаж товару здійснюватиметься через вікно-замовлення за потребою покупця, який вільного доступу до товару та торгівельної площі мати не буде. Торгівельну площу магазину займатимуть прилавки, стелажі та інше обладнання для зберігання товару.

Робити окремі приміщення (кухню, зал для відвідувачів магазину-кафе, вбиральню для відвідувачів, столики із стільцями) та реалізувати кулінарні вироби нескладного приготування, хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів, гарячих і холодних напоїв, кисломолочних продуктів Підприємець не планує.

Враховуючи вищевикладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Надати роз’яснення різниці між магазином та кафе.
2. Яким чином можна присвоїти об’єкту торгівлі та ресторанногогосподарства статус магазину-кафе?
3. Чи можливо присвоїти нежилому приміщенню для продажу спиртних напоїв, цигарок, пива, статус –  магазин, магазин-кафе? Якщо ні то чому? Якому статусу відповідає запропонований Підприємцем варіант (магазин-бар, кіоск-магазин, ресторан-магазин, магазин-буфет?
4. Чи можливо не впускати покупців/відвідувачів до запропонованого варіанту магазину, магазину-кафе, а продавати продукцію через вікно для замовлення?
5. Чи обов’язковою є наявність в магазині-кафе виробничих приміщень (включно кухня), зал для відвідувачів магазину-кафе, вбиральня для відвідувачів кафе, столики з стільцями для того щоб відвідувачі мали змогу провести час в магазині-кафе?
6. Яка має бути мінімальна площа магазину-кафе? З яких приміщень має складатися магазин-кафе? Які функціональні призначення мають бути у приміщень, які є обов’язковими для наявності в магазині-кафе?
7. Чи обов’язковою є наявність в магазині-кафе широкого асортименту страв і кулінарних виробів нескладного приготування, хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів, гарячих і холодних напоїв, кисломолочних продуктів, товарів, що купуються, із застосуванням методів самообслуговування або обслуговування офіціантами?
8. Чи можна вважати широким асортиментом кулінарних страв та кулінарних виробів продаж в магазині-кафе фаст-фуду: чіпси, сухарики, хот-доги, паніні, приблизно такого роду асортимент?
9. Чи можливо надавати об’єкту торгівлі та ресторанного господарства статус магазину-кафе без залу для відвідувачів, широкого асортименту страв і кулінарних виробів? Чи можливо з податкової точки зору працювати як магазин-кафе без залу для відвідувачів, широкого асортименту страв і кулінарних виробів?
10. Чи можливо в нічний період часу в статусі магазину-кафе продавати бутильовані алкогольні напої та пиво, розливне пиво через вікно замовлення, без доступу в приміщення нічних відвідувачів?
11. Чи не буде порушенням вимог абзацу дванадцятого статті 1 Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон № 481), якщо до магазину не буде входу покупців, а в середині буде місце лише для продавця та асортименту?
12. Чи буде порушенням норми визначеної абзацом дванадцятим статті 1 Закону № 481, якщо покупці не зможуть заходити до магазину?
13. Які обов’язкові елементи має включати торгівельна площа?
14. Чи може функціонувати магазин з продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пива цілодобово? Якщо ні, прошу надати роз’яснення чому. Якщо так, то які дії потрібно вчинити для того щоб отримати можливість здійснювати господарську діяльність цілодобово?

 

Щодо зазначених питань

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон № 481, згідно якого, зокрема:

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або  програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (стаття 1 Закону № 481);

будівлі - земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (п.п 14.1.15 п.14.1 статті 14 Кодексу);

продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) з універсальним асортиментом товарів (стаття 15³ Закону № 481);

сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби (стаття 15³ Закону № 481).

Враховуючи викладене вище торгівля алкогольними напоями здійснюєтьсяу місці торгівлі, що відповідає вимогам, наведеним у статті 1 Закону № 481 виключно в торговому приміщенні (будівлі) з урахуванням вищезазначених норм, тобто з допуском покупців в середину магазину та/або магазину-кафе.

Відповідно до підпункту 203 пункту 3 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124) відповідно до покладених завдань:

розробляє та затверджує правила торгівлі окремими групами товарів, надання побутових послуг, роботи закладів ресторанного господарства, здійснення різних видів і форм торгівлі, граничні розміри списання втрати товарів на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства, а також порядок їх застосування, державні соціальні нормативи у сфері торговельної діяльності і побутових послуг.

Торгівельна діяльність регулюється в Україні Господарським та Цивільним кодексом, Законом України «Про захист прав споживачів», Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, які визначають загальні умови провадження торговельної діяльності, що провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства.

У Порядку і правилах терміни вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" і ДСТУ 4281-2004 "Заклади ресторанного господарства. Класифікація".

Відповідно до національного стандарту України ДСТУ 4303-2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" дається визначення поняття торговельний об'єкт - майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності.

Крамниця; магазин – торговельний об’єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організування продажу товарів кінцевим споживачам і надання їм торгівельних послуг.

Кафе – заклад ресторанного господарства із широким асортиментом страв нескладного готування, кондитерських виробів і напоїв, в якому застосовується самообслуговування або обслуговування офіціантами.

Відповідно пункту 1 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі – Закон № 280) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Органи місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського  харчування, транспорту і зв'язкумають такі повноваження, зокремаздійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства (п.2 статті 30 Закону № 280).

Крім цього виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема питання щодо встановлення заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (пп. 44¹ пункту 1 Статті 26 закону № 280).

Згідно зі статтею 19 Конституції  України органи державної влади та/або органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи вищевикладене, з питань зазначених у зверненнях,пропонуємо звернутись до Міністерства економіки України та/або органу місцевого самоврядування за місцем розташування торгівельного об’єкту.

Поряд з цим інформуємо, що пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).