Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2022 р. № 1158/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення комунального некомерційного підприємства «­­____» (далі – комунальне некомерційне підприємство) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє. 

У зверненні комунального некомерційного підприємства, що є закладом охорони здоров’я та внесене до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), поставлено таке питання:

Чи є підставою для виключення комунального некомерційного підприємства з Реєстру оплата навчання працівників цього підприємства (спеціалізація, тематичне удосконалення) за рахунок свого прибутку, якщо в подальшому планується повернення коштів (відшкодування) такому підприємству грантодавцем, з яким у підприємства укладено грантову угоду з умовою відшкодування витрат на навчання працівників?

 

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Зазначимо, що пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Тож, обов’язковими умовами перебування комунального некомерційного підприємства у статусі неприбуткової організації є, зокрема, заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів таких організацій, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб та використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Кодексу законів про працю України для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, роботодавець організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників визначено Законом України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 4312 ).

Статтею 6 Закону № 4312 передбачено, що організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.

Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, та на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.

Основні засади здійснення безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать лікарі, провізори, молодші спеціалісти (фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври) з медичною освітою визначає Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 725 (далі – Положення № 725).

Відповідно до п. 4 Положення № 725 працівники сфери охорони здоров’я після здобуття вищої освіти та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, провізора-спеціаліста або диплома про закінчення закладу фахової передвищої освіти зобов’язані здійснювати безперервний професійний розвиток.

Фінансування безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я України, погодженому з Міністерством фінансів України, а також за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел фінансування відповідно до відомостей з  Реєстру медичних працівників та Реєстру медичних спеціалістів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я» зі змінами та доповненнями (п. 24 Положення № 725).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України від 14 жовтня 1992 року  № 2694-XII «Про охорону праці» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2694-XII), який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до частини першої ст. 18 Закону № 2694-XII працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.  

Отже, проведення комунальним некомерційним підприємством охорони здоров’я у статусі неприбуткової організації оплати навчання своїх працівників не є підставою для виключення цього підприємства з Реєстру за умови, що фінансування таких заходів здійснюється у законодавчо встановленому порядку в межах статутної діяльності такого підприємства, у тому числі за рахунок грантових коштів.

Однак, наданої заявником інформації недостатньо для кваліфікації операції з оплати навчання працівників комунального некомерційного підприємства за рахунок свого прибутку як такої, що не суперечить вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу (відсутня інформація щодо видів навчання, законодавчих підстав для їх проведення, умов грантової угоди, відповідних положень установчих документів такого підприємства, тощо). 

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.