Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У КИЇВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2018 р. № 359/ІПК/10-36-14-03

Головне управління ДФС у Київській області розглянуло запит Товариства щодо визначення дебіторської заборгованості безнадійною та виключення такої заборгованості з активів підприємства, відображення безнадійної дебіторської заборгованості у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України повідомляє.

Згідно з п.п.14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

У зв’язку із виконанням Товариством усіх передбачених діючим законодавством дій щодо стягнення дебіторської заборгованості (ухвала Міжнародного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з боржника заборгованості, проведення виконавчого провадження, накладання арешту та майно, його реалізація, прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження), залишок неповернутої дебіторської заборгованості відповідає ознакам безнадійної.

Щодо процедури виключення безнадійної заборгованості з активів Товариства зазначаємо, що згідно П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату. Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Таким чином, у разі відсутності раніше створеного резерву сумнівних боргів, безнадійна заборгованість списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість). У податковому обліку списання дебіторської заборгованості регламентується п.139.2 ст. 139 Податкового кодексу України.

Подання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, передбачено Указом Президента України від 18.06.94 N 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", яким передбачено обов'язковість щоквартального декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Порядок подання суб'єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами передбачено спільним листом Національного банку України та ДПА України від 17.04.2003 N 28-311/1929-2823, N 3368/5/23-5316. Декларація подається до контролюючого органу за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності.

Указом не передбачена можливість звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведения розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв'язку з визнанням нерезидента банкрутом, а також щодо безнадійної дебіторської заборгованості або внаслідок списання підприємством простроченої дебіторської заборгованості у зв'язку із закінченням строку позовної давності, або в разі задоволення позову судовим органом про стягнення заборгованості з нерезидента на користь резидента». Декларуванню підлягає в тому числі майно резидента, що знаходиться за кордоном. До майна відносяться не тільки речі, але й майнові права (ст. 190 ЦК). Дебіторську заборгованість можна віднести до майнових прав. Майнове право підприємство не втрачає навіть у разі списання заборгованості з балансу. Таким чином, припинити декларування можна тільки після припинення майнових прав (ліквідація боржника), яке підтверджено документально.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.