Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2022 р. № 1167/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих засобів та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що з початку воєнної агресії російської федерації проти України у зоні бойових дій або районах, максимально наближених до них, воно втратило та продовжує втрачати внаслідок пошкодження, руйнування та знищення основні виробничі засоби (обладнання телекомунікаційних мереж, РОS-термінали, обладнання для передачі електричної енергії, тощо).

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань щодо:

1) визначення, які саме «інші документи», зазначені в Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 № 673 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком   на додану вартість» (далі – Узагальнююча податкова консультація), підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих засобів. Зокрема, чи буде достатнім наявність складеної працівниками товариства форми 03-3 «Акт списання основних засобів «часткової ліквідації» або іншого акту у довільній формі (або у формі, затвердженій товариством), яким підтверджується факт знищення основних засобів;

2) необхідності отримувати відповідний сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за кожним випадком знищення (зруйнування) основних засобів чи достатньо листа Торгово-промислової палати України (далі – ТПП України) (далі – лист № 2024).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу I ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особливості вимог для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачено у статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ. Так, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У підпункті 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Щодо питання 1

Відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу І ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки, Узагальнююча податкова консультація щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів затверджена Міністерством фінансів України, а також з огляду на те, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку здійснюється Міністерством фінансів України, з питань визначення, оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення, зруйнування, викрадення основних засобів та/або товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

Дію обставин непереборної сили засвідчує Торгово-промислова палата України. Листом № 2024 Торгово-промислова палата України підтвердила, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

Таким чином з питання необхідності отримання відповідного сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за кожним випадком знищення (зруйнування) основних засобів ДПС рекомендує звернутися до Торгово-промислової палати України.

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.