X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЛУГАНСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.12.2017 р. № 2986/ІПК/12-32-13-10-05

Головне управління ДФС у Луганській області, керуючись ст. 52Податкового кодексу України розглянуло звернення ..... щодо отриманняіндивідуальної податкової консультації з питання наслідків розірвання договору купівлі-продажу квартири.

Стосовно застосування норм ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (у подальшому -ПК України) повідомляємо таке:

Відповідно до пункту 172.1 статті 172 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Пунктом 172.2 статті 172 ПК України визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 статті 172, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 статті 172, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 ПК України , тобто 5 відсотків.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України зі змінами та доповненнями, (далі - Цивільний кодекс) право власності та інші речові права не нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом ** договору купівлі-продажу квартири від ***** чітко визначено, що у Вас право власності на квартиру № ****, що розташована за адресою: ********, буде зареєстровано до повного розрахунку за цим договором.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ****** дана квартира належить Вам на підставі договору купівлі-продажу.

Пунктом 172.8 статті 172 ПК України визначено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

У разі розірвання покупцем договору купівлі - продажу, нерухоме майно переходить у власність попередньому власнику (продавцю). При цьому, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 Цивільного кодексу).

Враховуючи зазначене вище, при розірванні фізичними особами -резидентами договору купівлі - продажу нерухомого майна, за наслідками якого відбувається перехід права власності, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи (продавця) та оподатковується з урахуванням вимог статті 172 ПК України.

Крім того, відповідно до підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 ПК України, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з підпунктом 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПК України включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 172 ПК України.

Згідно з підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Враховуючи викладене вище, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи - резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 172 ПК України, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Отже, при розірванні договору купівлі - продажу квартири вартість даної квартири є оподатковуваним доходом у розумінні статті 172 ПК України, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в розмірі 5 відсотків

визначеної законодавством бази оподаткування та військовим збором у розмірі 1,5 відсотків об’єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

При цьому, роз’яснюємо, що відповідно до пункту 53.3 ПК України платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.