Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2022 р. № 1108/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм статті 39² розділу І «Контрольовані іноземні компанії» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив про питання, що виникли у зв’язку з реалізацією норм підпункту 39².6.3 пункту 39².6 статті 39² розділу І Кодексу, зокрема в частині заповнення звітної форми J1610101 «Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі» (далі – Повідомлення).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Виявлення фактів, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, здійснюється лише щодо  клієнтів Банку, або й до пов’язаних осіб цих клієнтів?

2. Необхідність заповнення Повідомлень розповсюджується лише контролюючих осіб, визначення яких наведено в п.п. 39-2.1.2 п. 39-2.1 ст. 39-2 ПКУ, чи на будь-яких інших осіб, незалежно від розміру частки володіння в іноземній юридичній особі?

3. Чи необхідно заповнювати Повідомлення стосовно клієнтів Банку, які були власниками часток в іноземних юридичних особах до набрання чинності Закону України № 1587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи»?

4. Якими документами повинні бути підтверджені факти володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі?

 

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» Кодекс доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії».

Підпунктом 4 пункту 2 «Прикінцеві положення» Закону України від
17 грудня 2020 року № 1117 – ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» визначено, що доповнення Кодексу статтею 39² набирає чинності з 01 січня 2022 року.

Підпунктом 39².6.3 пункту 39².6 статті 39² розділу І Кодексу визначено, що у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Належним виконанням норм Кодексу є заповнення інформацією Повідомлення про факти, які контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили при здійсненні поточної діяльності по обслуговуванню клієнтів, актуалізації інформації по клієнтах, при проведенні заходів належної перевірки потенційних клієнтів, тощо, а  також подача такого Повідомлення до Державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

Щодо питання 1.

Відповідно до підпункту 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу, для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій, - шляхом підсумовування часток у кожному такому ланцюгу.

При цьому для цілей розрахунку опосередкованого володіння, у разі якщо особа фактично володіє часткою в розмірі понад 50 відсотків (через один або кілька ланцюгів) над юридичною особою у ланцюгу, вважається, що фізична особа володіє часткою в такій юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

У разі якщо особа здійснює фактичний контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається, що така особа володіє часткою в наступній юридичній особі у розмірі 100 відсотків.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, або

якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

Також згідно з підпунктом 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі.

Під часткою в іноземній юридичній особі відповідно до підпункту 39².1.3 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами «а» - «в» цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення такої частки.

Зважаючи на зазначене вище, у разі виявлення банком або фінансовою установою фактів, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – клієнтами банку та/або будь-якими пов’язаними особами таких фізичних (юридичних) осіб часткою в іноземній юридичній особі  такий банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Щодо питань 2– 3.

Відповідно до підпункту 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу, контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 ст. 39² розділу І Кодексу визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж
10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Пунктом 1 розділу ІІ Закону України № 1587-IX від 30 червня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» визначено, що положення статті 62 Закону України № 2121-III від 07 грудня 2000 року  «Про банки і банківську діяльність» щодо надання банками інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про виявлення фактів володіння фізичними та юридичними особами – резидентами України часткою в іноземній юридичній особі відповідно до статті 39² Кодексу  набирають чинності з 1 січня 2022 року.

Отже, Повідомлення надсилаються по усіх фактах, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, які, починаючи з 01.01.2022 року були виявлені контролюючим органом, іншим органом державної влади, банком або фінансовою установою.

Щодо питання 4.

Нормами статті 39² розділу І Кодексу не визначено окремого порядку здійснення процедур по виявленню інформації, дослідженню, перевірці чи наданню документального підтвердження інформації, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.

Разом з тим, Законом України від 06 грудня 2019 року № 361-IX  «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) установлюються загальні вимоги щодо здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

При цьому необхідно враховувати, що інформація про факти, які свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі має подаватись до Державної податкової служби України банком/фінансовою установою з урахуванням норм, як Кодексу, так і іншого законодавства, яким керується установа, залежно від її виду ліцензійної діяльності.

Зважаючи на зазначене вище, підтвердження фактів володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі слід здійснювати з урахуванням вимог законодавства України, що регулює діяльність банків та фінансових установ, провадження депозитарної діяльності та надання депозитарних послуг, Закону № 361.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).