Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2022 р. № 1109/ІПК/99-00-21-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань подання фінансовою установою повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що він є професійним учасником ринків капіталу, включеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів та має ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу з торгівлі фінансовими інструментами, а саме: діяльності з розміщення без надання гарантії, дилерської, брокерської, субброкерської, депозитарної діяльності.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», Кодекс доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії», яка  набула чинності  з 01.01.2022.

Згідно з підпунктом 39².6.3 пункту 39².6 статті 39² розділу І Кодексу, у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв'язку не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Фінансова установа згідно підпункту 39².6.3 пункту 39².6 статті 39² розділу І Кодексу зобов’язана подавати Повідомлення щодо будь-яких випадків виявлення фактів володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі незалежно від розміру такої частки чи лише у випадках виявлення фактів володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі за умови, що кожен окремий такий факт володіння відповідає хоча б одному з критеріїв, визначених в абзаці 2 підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу?

2. Яким чином фінансова установа зобов’язана подавати Повідомлення з врахуванням положень статті 49 Кодексу, враховуючи відсутність відповідної технічної можливості подання в електронному вигляді за допомогою електронного кабінету платника податків або програмного забезпечення M.Е.Doc.?

3. Яка відповідальність передбачена Кодексом за неподання або несвоєчасне подання до контролюючого органу ДПС України Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі?

Щодо питання 1.

Належним виконанням норм вимог підпункту 39².6.3 пункту 39².6 статті       39² розділу І Кодексу є заповнення інформацією Повідомлення про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, які контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили при здійсненні поточної діяльності по обслуговуванню клієнтів, актуалізації інформації по клієнтах, при проведенні заходів належної перевірки потенційних клієнтів, тощо, а також подача такого Повідомлення до Державної податкової служби протягом п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у контрольованій іноземній компанії реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов'язання щодо оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.

Під часткою в іноземній юридичній особі відповідно до підпункту 39².1.3 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі якщо відповідно до належного фізичній особі розміру частки обсяги прав, передбачені підпунктами "а" – "в" цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення такої частки.

Згідно з підпунктом 39².1.4 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу, для цілей визначення володіння фізичною або юридичною особою відповідною часткою в іноземній юридичній особі усі права, що належать такій фізичній або юридичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній або юридичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб, у тому числі через утворення без статусу юридичної особи;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної або юридичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі:

володіння на підставі права власності, або

якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах такої особи.

Також відповідно до підпункту 39².1.5 пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу особа вважається такою, що володіє часткою в іншій юридичній особі, у разі, якщо така особа є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка, або учасником (партнером з повною або обмеженою відповідальністю) партнерства, до активів якого входить частка в юридичній особі.

Зважаючи на вище вказане, повідомлення надсилаються у разі виявлення фактів, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, якщо такі факти відповідають критеріям, визначеним у підпунктах 39².1.1 – 39².1.5  пункту 39².1 статті 39² розділу І Кодексу.

Щодо питання 2.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.56² пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, Електронний кабінет – сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов’язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексом та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Порядок функціонування Електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810, затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету (далі – Порядок), яким визначено загальні засади функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», процедури ідентифікації користувачів, взаємодії з платниками податків та державними органами через Електронний кабінет.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що Електронний кабінет забезпечує електронну форму взаємодії платників податків та державних органів з контролюючими органами, надання/отримання користувачам/користувачами документів, інформації та послуг, передбачених Кодексом.

Підпунктом 39².6.3 пункту 39².6 статті 39² розділу І Кодексу визначено, що у разі якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявили факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилають повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

З метою забезпечення спрощення процесів інформування та єдиного підходу у викладені інформації, ДПС розроблено примірну форму Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі.

Повідомлення:

- подається щодо кожного факту окремо;

- надсилається не пізніше п’яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів;

- подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІ «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями та від 22 травня 2003 року № 851-VІ «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.

Також при формуванні електронної форми Повідомлення звітним періодом є місяць, в якому направляється повідомлення.

На офіційному вебпорталі ДПС (tax.gov.ua) у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів розміщено електронну форму «Повідомлення про виявлення факту, що свідчить про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі» за ідентифікатором J1610101.

Щодо  питання 3.

Відповідальність за порушення вимог  підпункту 39².6.3 пункту 39².6 статті 39² розділу І Кодексу передбачена пунктом 126.1 статті 126 розділу ІІ Кодексу, а саме: неподання або подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами з порушенням строку, визначеного цим Кодексом, контролюючим органам – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень.

Ті самі діяння вчинені протягом року після застосування штрафу, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 гривень.

Разом з тим, відповідно до вимог пункту 52¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються (за винятком виключень, до яких не відносяться питання, пов’язані з подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами). 

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України  «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки – зупиняються, крім визначених виключень (які не стосуються перевірок з питань подання податкової інформації банками чи іншими фінансовими установами) (підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу);

для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи  (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).