X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2023 р. № 370/ІПК/99-00-04-01-04-06

Державна податкова служба України на звернення Департаменту щодо сплати земельного податку (далі – Податок) та, керуючись ст. 52 гл. 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Департамент поінформував, що користується на праві оперативного управління частиною нежилої чотириповерхової будівлі (далі – Будівля), частка приміщень якої перебуває у власності інших осіб. Будівля розташована на земельній ділянці, яка обліковується Департаментом земельних ресурсів м. Києва
(в кадастровому кварталі 76:022:0004) без належної сформованості та оформлення відповідно до законодавства України права власності або користування (далі – Ділянка).

Департамент, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо наявності у нього обов’язку з обчислення податкових зобов’язань з Податку за Ділянку під частиною Будівлі.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) користування землею у двох формах – Податку, який справляється власниками та постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.72 та п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).

Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин врегульовано ст. 120 Земельного кодексу і, зокрема, передбачає виконання, за необхідності процедур формування земельної ділянки як об’єкту цивільних відносин, механізми захисту власників об’єктів нерухомості від бездіяльності органів місцевого самоврядування щодо формування правовідносин на земельні ділянки.

Разом з цим, положення абзацу третього частини п’ятої ст. 120 Земельного кодексу надають суб’єкту цивільних відносин, який володіє об’єктом нерухомості на праві оперативного управління, право звернутися до органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження Ділянкою, з клопотанням щодо поділу Ділянки із виділенням її частини, на якій розміщений такий об’єкт і яка необхідна для його обслуговування.

Оскільки власниками приміщень Будівлі є різні суб’єкти цивільних відносин і Ділянка перебуває у спільній сумісній власності таких суб’єктів, то відсутня можливість виконання вимоги абзацу третього частини п’ятої ст. 120 Земельного кодексу щодо виділяння частки Ділянки для Департаменту.

З огляду на викладене у Департамента, що користується частиною Будівлі на праві оперативного управління, відповідно до частини п’ятої ст. 120 Земельного кодексу право власності або користування Ділянкою під Будівлею або підстав для оформлення таких прав не виникає і, таким чином, не виникають підстави справляння Податку за Ділянку.

Разом з тим, за аналогією із ситуацією про найм нерухомого майна, право на користування земельною ділянкою під яким врегульовано ст. 796 Цивільного кодексу України, Департаменту доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування, який своїм рішенням надав Будівлю в оперативне управління, з пропозицією про укладання цивільно-правової угоди користування земельною ділянкою під такою Будівлею або її частиною.

Оскільки відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), то рішенням відповідного органу місцевого самоврядування Департаменту може бути запропоновано безкоштовне користування частиною земельної ділянки під Будівлею.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).