Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.02.2023 р. № 400/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації Товариства як платника ПДВ у разі переходу із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на загальну систему оподаткування та, керуючись статтею 52  глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є надання замовникам (нерезидентам) транспортно-експедиторських послуг за договорами транспортного експедирування.

Товариство з дати державної реєстрації і до дати введення воєнного стану перебувало на загальній системі оподаткування та не було зареєстровано як платник ПДВ.

На період дії воєнного стану Товариство перейшло на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки.

Після закінчення дії воєнного стану Товариство має намір повернутися на загальну систему оподаткування.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) щодо визначення періоду з метою обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації Товариства як платника ПДВ;

2) - 5) щодо визначення операцій з постачання товарів/послуг, обсяг яких необхідно враховувати при здійсненні обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов’язкової реєстрації Товариства як платника ПДВ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначено Законом України від 01 липня .2004 року № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955).

Транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (стаття 1 Закону № 1955).

Учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів (стаття 1 Закону № 1955).

Згідно зі статтею 4 Закону № 1955 транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб'єкти господарювання.

Відповідно до статті 8 Закону № 1955 транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Статтею 9 Закону № 1955 визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України визначено підрозділом 8 розділу XX ПКУ.

Пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених у відповідних підпунктах пункту 9 підрозділу 8    розділу XX ПКУ.

Так, згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, звільняються від обов'язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені вказаним пунктом ПКУ, вважаються такими, що не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, зокрема послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг, є місце фактичного їх постачання (підпункт «а» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, зокрема транспортно-експедиторських послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг (підпункт «ж» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання, визначеного відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Таким чином, операції резидента з постачання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту не будуть об’єктом оподаткування ПДВ.

Операції резидента (платника ПДВ) з постачання послуги із перевезення вантажів будуть об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуватимуться податком  на загальних підставах, незалежно від того, якому суб’єкту господарювання такі послуги надаватимуться: замовнику-резиденту чи замовнику – нерезиденту.

Операції резидента (платника ПДВ) з постання на митній території України послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг, будуть об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуватимуться податком  на загальних підставах, незалежно від того, якому суб’єкту господарювання такі послуги надаватимуться: замовнику-резиденту чи замовнику – нерезиденту.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 – 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за           № 1456/26233.

Для цілей оподаткування податком на додану вартість платниками ПДВ є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ Товариству необхідно враховувати загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених Товариством протягом останніх 12 календарних місяців.

Щодо питань 2 – 5

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей реєстрації Товариства платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених Товариством операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.

При цьому, при обрахунку загального обсягу таких операцій, обсяг здійснених Товариством операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, не враховується, зокрема, обсяг операцій з постачання товарів/послуг, здійснених Товариством у період перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності із сплатою єдиного податку за ставкою 2 відс. та з використанням особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу XX ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).