Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.02.2023 р. № 415/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Організації, надіслане до ДПС листом Головного управління, щодо нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Організація отримує благодійні внески від фізичних та юридичних осіб у грошовій формі на поточний рахунок з призначенням – благодійна допомога.

За такі кошти Організація закуповує товари (продукти харчування та засоби гігієни) у постачальників - платників ПДВ, та надалі безоплатно передає такі товари як благодійну допомогу Територіальним центрам соціального обслуговування громадян похилого віку та іншим благодійним організаціям згідно з договорами надання благодійної допомоги та актами прийому-передачі благодійної допомоги. При здійсненні таких операцій Організація застосовує режим звільнення від оподаткування ПДВ, передбачений підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Організація просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1)      щодо нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ тільки після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкової накладної постачальником, у тому числі якщо така реєстрація здійснена з порушенням граничного строку, встановленого ПКУ для такої реєстрації;

2-3)   щодо періоду, в якому Організація має нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН постачальником податкової накладної  за операціями з придбання товарів, які використовуються у звільнених від оподаткування ПДВ операціях;

4)      щодо права Організації нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ та зареєструвати зведену податкову накладну за отриманими товарами у разі, якщо постачальником не зареєстровано податкову накладну за операцією з постачання таких товарів;

5)      чи вважається порушенням норм ПКУ нарахування Організацією податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ не у тому звітному періоді, коли були отримані товари, а у періоді, коли постачальником несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН  податкову накладну за операцією з постачання таких товарів?;

6, 7, 8) чи вважається порушенням норм ПКУ нарахування Організацією податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у тому звітному періоді, коли були отримані товари, а не у періоді, коли постачальником несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН  податкову накладну за операцією з постачання таких товарів, та чи зобов’язана Організація (яким чином та у які терміни) сплатити такі податкові зобов’язання?;

9)      щодо обліку ПДВ Організацією у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у тому звітному періоді, коли були отримані товари, якщо постачальник за операцією з постачання таких товарів зареєструє в ЄРПН податкову накладну із порушенням встановленого ПКУ строку.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Отже, операції з надання благодійної допомоги у вигляді товарів/послуг є операціями з постачання товарів/послуг та, відповідно, є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації, звільняються від оподаткування ПДВ.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених підпунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).

З метою застосування пункту 198.5 ст. 198 розділу V ПКУ податкові зобов’язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону № 996-XIV.

Порядок подання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом встановлені статтею 203 розділу V ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 розділу V ПКУ).

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 розділу V ПКУ для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1-3

З урахуванням норм пунктів 198.3, 198.5, 198.6 розділу V ПКУ, за операцією з придбання товарів/послуг покупець не має підстав для формування податкового кредиту до моменту реєстрації в ЄРПН постачальником податкової накладної, складеної за такою операцією.

Податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ за придбаними з ПДВ товарами/послугами нараховуються платником податку в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну (у тому числі, якщо така реєстрація здійснена із порушенням встановлених ПКУ строків), тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту (незалежно від того, чи були фактично включені такі суми ПДВ до податкового кредиту покупцем, чи ні).

Щодо питань 4-5

За придбаними з ПДВ товарами/послугами покупець не повинен нараховувати та сплачувати до бюджету податкові зобов’язання, визначені пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, якщо постачальником не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за операцією з постачання таких товарів/послуг.

Обов’язок щодо нарахування  податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ виникає у покупця товарів/послуг у звітному (податковому) періоді, у якому постачальником зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за операцією з постачання таких товарів/послуг (у тому числі у разі несвоєчасної реєстрації в ЄРПН постачальником такої податкової накладної).

Щодо питань 6-9

Податковий облік ПДВ повинен здійснюватися платником податку із дотриманням норм ПКУ та відповідати бухгалтерському обліку такого платника податку.

Тому для забезпечення правильності ведення податкового обліку платникам податків при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ, у тому числі передбачених пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, та складанні податкових накладних необхідно чітко дотримуватись норм чинного податкового законодавства, зокрема, в частині визначення періоду, у якому мають нараховуватися такі податкові зобов’язання.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.