X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2022 р. № 669/ІПК/99-00-21-02-02-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування операцій із страхування майна, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, щопідприємство планує укласти угоду з страховою компанією на страхування власного майна в грошовому вимірі без переліку майна. 

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи повинно підприємство в даному випадку збільшити фінансовий результат до оподаткування в Додатку РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємства на суму страхових платежів?

Закон України від 07 березня 1996 № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон № 85)регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону № 85 страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами
страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Абзацом першим ст. 3 Закону № 85 встановлено, що страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи – підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Згідно з ст. 4 Закону № 85 предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані:

з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Відповідно до пункту 11 частини четвертої ст. 6 Закону № 85  страхування майна є видом добровільного страхування.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Отже, формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний період здійснюється, виходячи з національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Коригування фінансового результату до оподаткування за операціями із страхування майна в межах договорів страхування із страховиками-резидентами України не передбачено. Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема  у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Одночасно повідомляємо, що для більш повної відповіді не вистачає інформації, зокрема, щодо країни податкового резиденства страхової компанії, послугами якої планує скористатися заявник.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).